УКРАЇНА І ВСЕЛЕНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я

"ЛЮБІТЬ ОДИН ОДНОГО"

Що таке екологія мислення? Якими сподіваннями живуть журналісти-християни сьогодні? Які можливості відкриваються для віруючих в Україні? Про це звітна кореспонденція журналіста. Завдяки фінансовій підтримці Всеукраїнського Об'єднання Християн на міжнародній зустрічі у Греції побував наш кореспондент і прес-секретар Львівської єпархії Тарас Андрусевич.

"ЧАС СПІВПРАЦЮВАТИ СПІЛЬНО, ПРАВОСЛАВНА УКРАЇНО!" - Приблизно такий заклик лине сьогодні до журналістів українських редакцій від представників православних мас-медіа з 23 країн світу. 16 - 22 травня 1999 року у Волосі та в Афінах (Греція) міжнародна конференція зібрала 70 православних журналістів з різних країн. На запрошення Блаженнішого архієпископа Афінського Христодулоса (Предстоятелем Православної Церкви Греції, старшим серед архієреїв є архієпископ. Решта правлячих архієреїв - митрополити) представники православних прес-служб і редакцій з Помісних і автономних Православних Церков прибули до Греції, аби достойно продовжити справу, розпочату іще 1983 року, - налагодження постійних мостів єдиного інформаційного простору Вселенського Православ'я.
 

Блаженніший Архієпископ Афінський і всієї Греції Христодулос в оточенні православних журналістів з різних країн світу.

  З благословення Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира Українська Православна Церква активно включилася в розробку власної інформаційної бази для міжнародної співпраці в рамках Вселенського Православ'я, ще 1998 року. Тоді на Третій церковно-світській конференції в Почаєві було вирішено провести нараду редакторів газет та теле-, радіо- редакцій УПЦ. Під керівництвом Високопреосвященнішого архієпископа Львівського і Галицького Августина та за активною участю Високопреосвященнішого архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського Іринея 12 березня 1999 року учасники Всеукранської наради редакторів (більш, як із тридцяти редакцій) прийняли рішення створити Раду редакторів ЗМІ на базі Видавничого відділу в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.
Доречним і своєчасним це стало ще й тому, що конференції, семінари та круглі столи, які зараз проводяться на честь 2000-ліття Різдва Господа нашого Ісуса Христа, вимагають належної інформаційної обробки. В результаті цих регіональних та міжнародних заходів у Запоріжжі, Симферополі, Почаєві, Одесі, Києві виявились численні групи фахівців (священнослужителів та мирян), які несуть послух у соціально-медичних, освітніх і культурно-просвітницьких, наукових та інших напрямах місіонерської діяльності Церкви.
 

Античність на вітрилах сучасності? Символ журналістики 3-го тисячоліття.

  Починаючи з богословського діалогу, з осмислення практичних моментів літургійного життя парафій і закінчуючи суто економічними питаннями з організації благодійних молодіжних ініціатив при лікарнях - всюди бракує елементарного - інформації. Порада з досвіду, пошук підтримки - всього можна досягнути шляхом узгодженого вирішення спільних проблем. На міжнародному рівні Помісні і автономні Церкви давно з Божою допомогою підтримують "мирнеє житіє" "во здравіє і спасеніє" мільйонів вірних, але в сучасних умовах, як ніколи необхідна швидкість і поінформованість. Тому створити єдине Всеправославне інформаційне агентство сьогодні прагнуть сотні церковних журналістів різних континентів. Всесвітнє молодіжне православне братство "Синдесмос" організаційно допомогло уже вдруге зібрати представників на суто журналістську конференцію. Колишній віце-президент "Синдесмосу", а сьогодні - митрополит Деметрійський Ігнатій, у своєму виступі зазначив, що "завжди будуть актуальними питання координації зусиль для працівників церковних а особливо світських редакцій, адже ми - одне тіло, і через нас теж Православ'я постійно освячує світ новиною кожноденного преображення у Христі".
 

Після всенощної у празник Вознесення Господнього в храмі монастиря св. архангелів Михаїла та Гавриїла, що на горі Пеліон (Греція). По центрі - Високопреосвященніший митрополит Деметрійський Ігнатій. Зліва направо представники з Румунії, Канади, Греції, Польщі, Африки, Індії, США, Греції.

  СПРАВЖНЯ ЕКОЛОГІЯ - У ВОЦЕРКОВЛЕННІ

Спілкуємося англійською, але навіть у її "нейтральних водах" між нами - дивовижне взаєморозуміння.

- Дуже необхідно нам бути разом, - ділиться архімандрит Константінос. Наші газети, теле-, радіо- програми можуть стати справжніми мостами підтримки для цілих парафій, лікарень, церковних хорів, шкіл.

Думку отця Константіноса продовжив єпископ Кіренейський з Кіпру. Його маленька країна (з 1960 року незалежна) сьогодні серед найрозвиненіших держав світу. Кіпр має всього близько 700 тисяч населення, багато старовинних православних храмів, свою Духовну академію, православну телерадіокомпанію… І це все не зважаючи на те, що 37 відсотків території все ще окуповано турецькими військами.
 

Пейзаж із монастирем на одному із островів.

 - З Божою допомогою ми мусимо підтримати один одного, але для цього постійно потрібно тримати звязок. - Ділиться досвідом кореспондент "Moscow news" Андрій Золотов. - Працюючи у щоденній газеті, я вже затямив собі, наскільки необхідно бути акуратним у поданні інформацій коротко і своєчасно. Нелегко вимагати у наших архієреїв вчасних повідомлень і коментарів, але це теж життєво необхідно. У нас трапився такий випадок минулого року, коли батьки дітей, які потрапили в секти, створили свій комітет і підняли кампанію проти прозелітизму "Свідків Єгови". Ті ж у свою чергу, так чітко і юридично грамотно розробили план наступу на той батьківський комітет, що в результаті на прес-конференцію, скликану єговістами, лягли солідні і детальні дописи, товстезні папки з документами, а від батьківського комітету я не спромігся отримати жодного найскромнішого прес-релізу. Більше того, сектанти зачепили ще й Православну Церкву, а до редакції так і не прийшло хоча б якогось коментаря з офіційною позицією Церкви.
- Чомусь у нас поширене прислів’я, що "правда у всіх своя, а Істина - одна"... - далі ділиться з колегами у своїй доповіді Андрій Золотов порадив колегам, - тож, якщо вам хтось скаже, що він - об’єктивний журналіст - не вірте йому. Це неможливо. Але прагнути до балансу між абсолютною обєктивністю та різними враженнями - це наш обовязок. Тому встановити і підтримувати надійні та плідні контакти з журналістами світських редакцій - неабияке завдання сьогодні для Церкви.

 

Учасники конференції в прямому ефірі на радіостанції в Піреї. Біля мікрофону Деніел з Румунії.

 Нажаль, іще не всі Помісні Церкви мають необхідну інформаційну та економічну базу, як Грецька Православна Церква. Тут кожна єпархія має по кілька газет (серед них обовязково одна - молодіжна), журналів, Інтернет-сайт, прес-офіс. А православна станція "Піреєкі еклесія", цілодобове мовлення якої чути по всій країні, зайняла 1 місце по професіоналізму серед 86 приватних і громадських радіоканалів."
 Православне агентство новин "Праксіс" в Румунії лише підводиться на ноги. Зате з допомогою молоді, яка збирається на тисячних зустрічах, фестивалях та таборах, вдається підтримувати роботу 38 журналів та газет, 2 радіостанцій(одна у Трансільванії, інша - в Молдавії). У Фінляндії крім двох Інтернет-сайтів, церковних газет і журналів, 6 разів на рік накладом 4000 примірників виходить молодіжний журнал та 10 разів на рік - інформаційний бюлетень.
 Не секрет, що саме юним, молодим Бог дарує таке, чого не кожен здатен сподобитися. Секретар братства "Синдесмос" Володимир Місіюк заохотив до співпраці саме через молодіжні, освітні, благодійницькі осередки, які розвиваються в наших країнах. Він нагадав, що 18 липня у Фінляндії відбудеться чергова звітно-виборна асамблея всесвітнього молодіжного братства, яке об'єднює 119 молодіжних православних братств,товариств, семінарій, академій різних країн.
 Впродовж конференції між секційними засіданнями ми постійно їздили святинями затишних сіл - Портар’я, Макрініца, монастир архангелів Михаїла та Гавриїла… Снідали в готелі, обідали в одній із парафій, вечеряли після вечірньої в монастирі... Схід сонця, наче добрі іскринки в очах старенької бабусі-гречанки, погляд місяця - ніби печальна мелодія сопілочки над горою кентаврів Пеліон.
 

Врешті решт, сама Греція не у благоліпних храмах та обителях, не у затишних скелястих бухтах її казкових островів. Еллада у всій її красі - в цих щирих очах, у цій майже дитинній усмішці простої гречанки.

 

Коли заходить сонце, молочно-білі коробченята поселень кольоровими гирляндами стікаються під крило старовинної гори.

  Ввічі кидалося те, що все тут гармоніювало між собою - умиротворююча гостинність господарів, неповторність піснеспівів та облаштованість обителей. А головне - чи не при кожній церковці - зали для молодіжних гуртків.

 - У соціальному зрізі, - ділиться отець-настоятель Варлаам, - нам доводиться постійно шукати нові можливості співпраці. Якщо це вдається, то парафія справді живе - тобто постійно бурлить і оновлюється.
 - Які це можуть бути можливості, наприклад?
 - Часто, - розповідає дружина о. Георгіоса, - приміром жіночий монастир у нас, в Афінах, як і в багатьох інших міських парафіях, годує 50 - 100 бідних і немічних людей. Нещодавно коштом обителі та нашого єпископа неподалічку побудували будинок для матерів-одиначок. Завдяки полям та садкам монастиря черниці часом збирають придане для дівчат-прихожанок монастирського храму. Нас іще студентками залучали до цієї роботи в монастирі. Там я і зустріла свого майбутнього чоловіка… Зворушливо було брати участь у цих послушаннях і спостерігати, як молоді черниці приходять у багатодітні родини, бавлять дітей, поки їхня мати у пологовому будинку, готують дітей до розуміння та участі у Святих Таїнствах - Причастя, Вінчання…

 Отець Георгіос із дружиною оповідали про молодіжні фестивалі, інтенет-клуби, музичні центри при церковних лічницях та санаторіях для літніх людей, про каплички при військових частинах та дитячих інтернатах, а мені пригадалося вдячне здивування, коли на залізничному вокзалі у Фессалоніках я прямісінько із зали очікування потрапив до церкви апостола Филипа. Тут кожен у будь-який час може поставити свічечку та помолитися за всіх подорожніх.
 "Ну звісно ж, - думалося тоді багатьом журналістам. - Греція - офіційно християнська країна. 97 відсотків населення - православні люди. Нема проблем"… Але тележурналістка Першого національного в Афінах, Ана Канелі, одразу розвіяла наші утопічні враження:

 - 25 років я працюю на різні теле і радіо студії. Здавалося б - усі хрещені, усі - православні, та… водночас ерзаци мас-культури настільки в'їдаються у суспільну свідомість, що більшість моїх колег-"християн" навіть ніколи не читали наших першоджерел (Біблію), творів святих Отців Церкви… А коли я запрошувала до студії для тих чи інших програм священиків, мої редактори стали кривитися: "Невже ти справді збираєшся забивати ефірний час цими чорними рясами?"

З Його Високопреосвященством митрополитом Диметрійським Ігнатієм та численною аудиторією православних журналістів Ана Канелі ділиться нелегким враженням роботи в умовах зародження нового расизму (cocasian one) прихильниками “нового світового порядку” та захисниками витонченої гри у крайнього під назвою “political correctness”.

 
 

"ПЕРШОЮ ЖЕРТВОЮ У БУДЬ-ЯКІЙ ВІЙНІ ЗАВЖДИ СТАЄ ПРАВДА"

 Це сумне прислів'я стало лейтмотивом спільного звернення, яке прийняли православні журналісти з приводу наміреного і послідовного бомбування редакцій ЗМІ в Югославії. "Ми трактуємо це не інакше, як війну проти преси, - говорилося у зверненні. - На наших очах розбиваються такі демократичні цінності, як свобода інформації та інші, виплекані християнською цивілізацією" Водночас розповіді представників із Палестини, Індії, Албанії свідчили про те, що у різних куточках світу триває ця інформаційна війна і горе в Югославії - один із жахливих результатів моральної розбещеності, розцерковлення сучасної світової спільноти.
 

Палац міфічного Посейдона на узбережжі Суніон.

 Засоби масової інформації та екологія мислення. З чим пов'язане масове нівелювання (ба ні - підміна) цінностей у суспільстві?

 - Марксисти відкидали релігію, як "опіум для народу". То хоча б був відкритий бунт. - Говорить гречанка Ана Канелі. - А ці ж "миротворці" не лише вважають так, вони чинять ще більше зло, підмальовуючись під віруючих, прикриваючись християнством там, де це вигідно, підцукровуючи ліберальними сумішами відносних істин закони своєї підступної гри, плоди свого відео-аудіо-кліпового мислення. Ми стаємо свідками народження нової "північно-атлантичної раси" (такого собі СОСАsian-society), людей, які самі творять собі релігію "нового світового порядку".
 - В такій ситуації, - вважає аспірант богословія Васіліос, - просто необхідно залишатися самим собою, пам'ятаючи, що нічого іншого Спасителеві світу не потрібно, крім нашого щирого покаяння. У нас і в Церкві, і в державі було не все так просто, як би того хотілося. Згадаймо хоча б оте протистояння між старостильниками і новостильниками... А з державними мужами теж непросто вести діалог. Але всюди допомагає лише любов, яка "ніколи не перестає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне"(1Кор 13,8). Ми вимушені по-християнськи переживати різні проблеми (щоб вони не пережили нас). Зараз намагаємося по силі допомагати в соціальних та богословських започаткуваннях інших Церков. Ділимося досвідом реалізації рідних благочинних, медичних та освітніх проектів. Про вас знаємо, що проводите до 2000-ліття Різдва Господнього слов'янський хресний хід з Російською та Білоруською Церквами. Радіємо за вас і співчуваємо з приводу соціальної кризи в країні, спалахів філітизму.
 - Що ви маєте на увазі?
 - Часом національне ставиться вище за моральне, власне християнське начало. "Православний з нього не вельми, зате він справжній болгарин-патріот" - така проблема не лише в Україні та в Болгарії… Ці перекручення стаються від того, що з одного боку представники духовенства занедбують соціально-освітню роботу на парафіях, плекання народних традицій, мови, культури народу, а з іншого боку державні органи в елементарному невігластві грубо втручаються у справи Церкви (часом навіть придушують ЗМІ, як у Болгарії). Все це від розцерковлення, від браку любові.
- Найгірше, - звернув увагу журналістів віце-президент "Синдесмосу" протоієрей Іоанн Матусяк, - коли всі акценти із сфери простої порядності, із сфери богослів'я з-під тишка переносяться у сферу ідеології. Тоді сама православність сприймається, як якась клановість. А православність не в тому, щоб через кожне слово штампувати свою приналежність до певної частини суспільства, а в тому, щоб і те слово, і думка, і вчинок смиренно свідчили про Христа Воскреслого і несли світові зразок мирного, глибокого людського взаєморозуміння і благочестиву молитву, як ознаку правдивого Богоспілкування... Часом від декотрих журналістів доводиться чути щось на кшталт: "Рятуймо віру, спасаймо Церкву!" Що за месіанство непотрібне? Та Православ’я саме захищає нас. Не ми, а Свята Церква береже народ Божий, бо сказав Господь, що "ворота пекельні не подолають її".

 

Храм Преображення Господнього на скелястому мисі Санторіні.

  Саме поняття любові сьогодні переінакшено псевдокультурою постмодерну. Про це говорив доктор Анжело Валіанатос, зазначуючи, що екологічність мисленя в тому чи іншому фільмі, статті чи програмі визначити дуже просто: співставити стиль, внутрішні настрої з інтонацією проповіді Христа, чи з посланнями апостолів. "Звісно, - казав доктор Валіанатос, - мова, терміни - все це змінюється, але внутрішнє звучання дуже важливе. Воно або будує, або - руйнує. Ми часто звикли шукати ворога десь поза собою. Але все - в нас самих. Найлютіших ворогів християни благословили (Рим 12,14). І справді - шлях справжнього журналіста - чи ти православний, чи католик - не розрізняти між ворогами та друзями (в мирському розумінні) - і тим, і іншим нести одне - надію. Заповідь журналіста - можеш допомогти - пиши матеріал з благословенням, з любов'ю. Не можеш - не пиши взагалі, бо лише біди наберешся."
 
 

"ХРАМ НЕ В КОЛОДАХ, А В РЕБРАХ"

Саме цим висловом святителя Іоанна Златоуста можна окреслити чи не найглобальніший із вимірів, які заторкнули журналісти у своїх обговореннях. Молитва і праця - коли у кореспондента усе стає одним цілим посвяченим діланням, тоді можемо говорити про творчість як таку, про якість і чистоту мислення, якою варто ділитися з ближнім.

- У нашій журналістиці (як і всюди) нам не вистачає елементарного - церковної культури.- Доходить висновку Олег Тесля з Естонії. - Виявляється у нас не знають елементарного - етичних правил транслювання Божественної Літургії по державному телебаченню. Сьогодні доводиться у католицьких фахівців учитися. Коли в Літургії підходить час до Святої Євхаристії камери, як і годиться, одразу переключаються на ікони, на склепіння храму, а коментатор пояснює телеглядачам, що саме зараз відбувається найсокровенніше - Причастя. Це те, що не можливо передати ані словом, ані образом. До цього лише потрібно бути готовим і пережити це самому.
- Справді, - ділиться досвідом представниця ВРЦ із Швейцарії, - Церкву не можливо увіпхати у комп’ютерні диски, книжки про неї чи відеопрограми. Службою Божою по радіо не можливо замінити живу участь у соборній молитві в храмі. Я не знаю богословських глибин вашої Літургії (у нас, у лютеран, не має Літургії), але за звичай, коли ми демонструємо відеозйомки з богослужінь ми намагаємося уникнути будь-якої профанації, щоб не образити почуттів віруючих людей.

Отож, у спілкуванні з колегами будь-якому журналісту було чого повчитися. А головне - як зводити храми зовнішніх надбань, не пошкоджуючи "храмів Духа Святаго", якими покликані бути ми, грішні миряни. "Стяжай дух мирен" - цьому навчає співпраця на таких зустрічах, як ця міжнародна конференція. Адже, взаємообмін між делегатами редакцій був інтенсивним і, на щастя, не лише інформаційним. Божественна Літургія в Волосі, Афінах, молитва у кафедральному храмі Еллади, біля мощей святителя Нектарія, щоденні молитви та візити до різних парафій - все це надихало до великої надії і вдячної самовіддачі. Журналісти з Естонії, Франції, Польщі, Сполучених Штатів відверто підтримали ініціативу Спілки Православної молоді України... Вагомою основою для створення спільного агентства повинні стати читання молитв та псалмів Давидових із поминанням по спільному синодику за здоров’я та за упокій усіх, хто долучився до цієї роботи. Не обійтися без зміцнення зв’язків із головними монастирями Помісних та автономних Церков Вселенського Православ’я.
А тоді вже можна буде говорити про гідний внесок православних засобів масової інформації у підготуванні Восьмого Вселенського Собору, до якого Православний світ підходить завдяки передсоборовим засіданням та зустрічам за ініціативою Вселенської патріархії.
 

	Під час зустрічі зі Святішим Варфоломеєм Вселенським Патріархом Константинополя-Нового Риму. Його Святість у своїй розмові під час переїзду на пароплаві з о. Егіна, благословляючи, сказав:
	- Сподіваюся, що зустріч, яку "Синдесмос" організував вам разом із Грецькою Православною Церквою, через вас, через ваші редакції і парафії дасть вашим Церквам великі можливості у вирішенні спільних проблем. Я особисто, ще до того, як став патріархом, завжди радо співпрацював із молодіжним православним братством "Синдесмос", бо завжди відчував, що на вас, молодих, покладаються великі надії.

  На завершення конференції всі учасники мали змогу разом із Вселенським Патріархом Варфоломеєм побувати на острові Егіна в монастирі святителя Нектарія.
 

Собор святителя Нектарія на острові Егіна (Греція)

  І вже по тому, як результат конференції, ми повезли додому ключі до спільного мосту співпраці, до вузенького поки що місточку, який усім нам тепер облаштовувати разом:
Учасники конференції заключили домовленість про налагодження Православного інформаційного обміну (ОІЕ), як початкового етапу для створення Асоціації православних журналістів. Новини від регіональних кореспондентів Помісних та автономних Церков будуть надсилатися на спільний Інтернет-сервер агентств SOP (Франція) та "Метафразіс-Соборність"(Росія). До координаційної групи оргкомітету крім Андрія Золотова (Росія) та Івана Чекана (Франція) входять о. Апостолос Форлідас, як представник від Олександрійської патріархії і Кіпру, а також журналіст православної радіостанції в Піреї (Греція) Костас Ціліс.
Вийти на належний рівень співпраці редакціям Української Православної Церкви допомагає Всеукраїнське Об’єднання Християн та Всесвітнє молодіжне православне братство. Новини поміщатимуться на сервері англійською мовою, тому бажаючих запрошуємо до співпраці в роботі з перекладом та розсиланням у газети Української Православної Церкви та до світських видань. Усіх бажаючих просимо звертатися до нашої газети, а також у редакцію "Світло Православ ’я" комп’ютерною поштою.
 

Сайт создан в системе uCoz