—ем≥нар
|
јл≥на —емер¤кова, ќлена ¬ан≥на, ќлес¤ √еренчук
студентки 2 курсу Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка, факультет журнал≥стики |
јборти Ц ≥ от ви звично з≥щулились. “раг≥чно. Ќабридливо. ≤ ск≥льки вже можна обсмоктувати цю тему? раще би щось про пол≥тикуЕ ѕроте цього разу вестимемо мову про незвичн≥ аборти Ц студентськ≥. Ќезвичн≥, бо оф≥ц≥йно практикуютьс¤ в украњнських вназах не так давно Ц в≥д анарх≥чних 90-х, коли Ум≥сцев≥Ф терапевти пол≥кл≥н≥к припинили перев≥р¤ти спудењв на цнотлив≥сть ф≥зичну. ≤ коли в≥дтак припинились лог≥чн≥ мандр≥вки тих таки терапевт≥в до деканат≥в ≥з Учорними спискамиФ аморальних ос≥б, аби там, у деканатах, гартували цноту моральну, або вигартовували. —ебто Увитур¤лиФЕ ј ¤кщо вже студентка зробила абортЕ —тудентськ≥ аборти за законами арифметики.
«араз по Ћьв≥вському держун≥верситет≥ ≥м. ≤вана ‘ранка (власне, ареал≥ нашого досл≥дженн¤) ходить 3000 ваг≥тних ж≥нок. ћожна з упевнен≥стю сказати Ц п≥д час в≥дв≥дин г≥неколог≥чного каб≥нету њм ус≥м пропонували народжувати. ўоправда, досить поступливо. ѕоза¤к медицина зараз хир≥Ї. јборти Ц справа прибуткова. “ому Убудемо народжувати, чи робитимемо абортФ Ц звична формула прив≥танн¤ з ваг≥тною пац≥Їнткою. ј в≥дтак з тих трьох тис¤ч ваг≥тних в ун≥верситет≥ залишитьс¤ половина. ƒай Ѕоже, аби й половина. ќтже, 15 тис¤ч тис¤ч студент≥в загалом ≥ п≥втора тис¤ч≥ аборт≥в щор≥чно. “о ¤к, чи виконуЇтьс¤ планове держзамовленн¤?
—тудентськ≥ аборти Ц це помилки не вуличних д≥вчаток, а людей ≥з незак≥нченою вищою осв≥тою, ¤к≥ дл¤ себе обрали карЇру. ѓх запевнюють: ви Ц ел≥та нац≥њ. ћайбутн¤ ел≥та живе на 15 невиданих гривень у м≥с¤ць, ел≥тарно сп≥лкуЇтьс¤ в гуртожитських кулуарах . ≤ часомЕ помил¤Їтьс¤.
„и п≥д силу розв'¤зати таку арифметичну задачу, у форм≥ Укадрика з житт¤Ф, почутого в трамвањ? „и можна ел≥т≥ помил¤тис¤?
онсультуютьс¤ двоЇ друз≥в-студент≥в:- ” моЇњ, розум≥Їш, затримка, ≥ ми боњмос¤Е упили тест на ваг≥тн≥сть, н≥би н≥чого такого. јле мо¤ зл¤кана. “од≥ п≥шли на Ууз≥Ф. «аплатив, аби в раз≥ чого не виписали дов≥дку (а з Уф≥лкамиФ саме прикрутило). “ам н≥чого не сказали, але щось вкололи, що за тиждень покаже, ваг≥тна, чи нЇ. ќт тепер на останн≥ п'¤ть гривень купив вина. ¬ип'Їмо, мо¤ заспокоњтьс¤Е
—топ! ќт ≥ ус¤ задача. ƒо нењ два вар≥анти розв'¤зку:
1. —тудентка вир≥шить народити.
2. «а тиждень њњ хлопець поженетьс¤ добувати Уф≥лкиФ(грош≥) на аборт.¬≥дпов≥д≥, щоправда р≥зн≥, дають обидва вар≥анти. “а ¤кий з них в≥рог≥дн≥ший? ћаЇмо к≥лька нев≥домих:
а) факультет, б) ф≥нансовий стан, в) терези Укоханн¤ Ц необх≥дн≥стьФ.
«адачу намагаЇтьс¤ розв¤зати ун≥верситетський акушер-г≥неколог N.
–озв'¤зок є 1
¬≥д акушера- Ќайб≥льше аборт≥в робл¤ть студентки так званих Уел≥тнихФ факультет≥в Ц юридичного, м≥жнародних в≥дносин, економ≥чного, ≥ноземних мов, журнал≥стики. „ому? ј от подив≥тьс¤: приходить ваг≥тна д≥вчина з б≥олог≥чного або х≥м≥чного факультету, родом з села, перел¤кана, але хоче-таки народжувати. ќдружуЇтьс¤ ≥ народжуЇ. У≈л≥тинамФ же, натом≥сть, завжди щось заважаЇ Ц карЇра, батькиЕ ¬они Ц не так≥ зал¤кан≥, б≥льше осв≥чен≥ш≥ з питань аборт≥в. ќт т≥льки, чи на користь та Уосв≥чен≥стьФ.
Ћ≥кар н≥коли не в≥дмовитьс¤ на цьому п≥дзаробити. јборт зараз коштуЇ 50 долар≥в. ÷≥ грош≥ можна УзнайтиФ: поназичати, вкрастиЕ ј от ск≥льки потр≥бно, щоб виростити дитинкуЕ ¬же ж не стипенд≥¤. я проти аборт≥в, бо вважаю њх злочином. ¬бивати людину, в котроњ вже бЇтьс¤ серце Ц страшний гр≥х. ¬≥н л¤гаЇ ≥ на душу вбивц≥, ≥ на ту, ¤ка дозволила це та ще й оплатила (замовила) таке вбивство.
«авжди кажу: У«араз же ст≥льки контрацептив≥вФ. ¬аг≥тна Ц це л≥нива ж≥нка, ¤ка просто ¤к сл≥д не запоб≥глась. ” стар≥ часи в ходу були бабусин≥ методи, ¤к≥ давали 100% гарант≥њ. Ќаприклад, кружельце лимону Ц ≥ безпеку гарантовано.
√≥неколог ™лизавета Ћ≥совська працюЇ у Ћьвов≥ при атедральному собор≥ –имо-католицькоњ церкви.
–озв`¤зок є2
¬≥д ≥нструктора метод≥в природнього плануванн¤ с≥м`њ- ћета моЇњ роботи Ц роз¤снювати шк≥длив≥сть аборт≥в та будь-¤коњ контрацепц≥њ ≥ пропагувати природний спос≥б плануванн¤ с≥мњ, ¤кий пол¤гаЇ у визначенн≥ дл¤ ж≥нки пл≥дних ≥ непл≥дних дн≥в. ѕротестанти дозвол¤ють механ≥чну контрацепц≥ю, католики пропагують природн≥ методи, а православн≥ виступають проти будь-¤коњ контрацепц≥њ. «а пер≥од розкв≥ту контрацептивних засоб≥в у св≥т≥ к≥льк≥сть аборт≥в значно зросла. „ерез ≥люз≥ю захищеност≥. —екс у наш час розгл¤даЇтьс¤ лише ¤к зас≥б задоволенн¤. ƒитина, здеб≥льшого, сприймаЇтьс¤ не ¤к дар Ѕожий, а ¤к поб≥чний продукт. Ѕагато проводитьс¤ досл≥джень про зачатт¤ в проб≥рц≥, буваЇ й таке, що запл≥днюють людську ¤йцекл≥тину сперматозоњдами тварин. ўо вийде?
якщо ваг≥тн≥сть небажана, то њњ легко можна позбутис¤. —ьогодн≥ в≥домо чотири способи вбивства плоду. „ерез вискоблюван¤ Ц введенн¤ в порожнину матки х≥рург≥чного ножа у форм≥ петл≥ та вискоблюванн¤ розчленованоњ дитини ≥ плаценти. „ерез вакуум Ц асп≥рац≥ю Ц висисанн¤ ненародженоњ дитини ≥ плаценти з порожнини матки, при цьому т≥ло плоду розшматовуЇтьс¤ вакуумним апаратом на частини. „ерез г≥стеротом≥ю Ц усуненн¤ дитини за допомогою м≥н≥-кесаревого розтину. ”веденн¤м простагландину Ц препарату, ¤кий викликаЇ спазми матки ≥ призводить до народженн¤ мертвоњ дитини. « такою ж метою використовують насичений розчин сол≥, при ¤кому дитина стаЇ чорноюЕƒоктор Ѕ.Ќатансон, американський г≥неколог, у св≥й час спец≥ал≥зувавс¤ лише на абортах. ќдного разу, за допомогою ультразвуковоњ камери в≥н хот≥в перев≥рити, чи досконало робить цю операц≥ю. –езультатом цього став в≥домий документальний ф≥льм про вбивство дитини в лон≥ матер≥ на дес¤тому тижн≥ ваг≥тност≥. Уќсобиcто винен, - говорить л≥кар, - у 75 тис¤чах операц≥й аборту, виконаних у кл≥н≥ц≥, ¤кою зав≥дував. «араз стою на сторон≥ захисту людського житт¤. я не ¤кась темна чи прим≥тивна людина. Ќе католик ≥ не протестант. я атењст. јле д≥йшов висновку, що немаЇ жодноњ р≥зниц≥ м≥ж 12-тижневим ≥ 28-тижневим плодом. јборт Ц це д≥товбивство. ѕ≥д час Уоперац≥йФ пл≥д зазнаЇ таких самих мук, ¤к доросла тортурована людинаФ
Ќауковц≥ стверджують: таЇмниц¤ дару житт¤ н≥коли не буде розкрита людиноюЕ ¬она розпочинаЇтьс¤ вже в момент зачатт¤, коли дитина Ї ще маленькою кл≥тинкою, меншою в≥д крапки на к≥нц≥ цього реченн¤.
”н≥верситетський г≥неколог, кандидат медичних наук ≤гор ћакогонов до таких задач ставитьс¤ обережно, без математичноњ ц≥кавост≥.
–озв`¤зок є3
¬≥д л≥кар¤-г≥неколога- —к≥льки аборт≥в вам доводитьс¤ робити щор≥чно?
- “ут ми аборт≥в не робимо ≥ статистики такоњ не ведемо.
- “од≥ ск≥льки коштуЇ зробити таку операц≥ю?
- ћен≥ це нев≥домо. ƒ≥знайтес¤ на “опольн≥й, в л≥карн≥, там цим пост≥йно займаютьс¤.
- як ви ставитес¤ до пересл≥дувань зах≥дних л≥кар≥в, ¤к≥ робл¤ть так≥ незаконн≥ операц≥њ?
- Ќ≥¤к не ставлюсь. я вважаю, що в ”крањн≥ заборонити аборти Ц нереально: ≥снуЇ загроза рад≥ац≥њ, люди б≥дують, дитина тепер Ц ледь не розк≥ш. ≤ дл¤ студента, очевидно, недоступна.
–озв`¤зок є 4
¬≥д св¤щеника ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви о. јндр≥¤ “качова- Ѕлагослов≥ть, отче, дек≥лька сл≥в про те, ¤к ÷ерква реагуЇ на таке ¤вище, ¤к аборт?
- (о. ј) јборт дл¤ христи¤н Ц вбивство дитини. ≤ т≥льки з розвитком ≥ розповсюдженн¤м атењстичних ≥дей у XVIII Ц XIX стол≥тт¤х та в наш час почали вважати, що це не Ї жива ≥стота, а Ушматок м'¤саФ. “а з ™вангел≥¤ ми навчен≥, що ≤ван ’реститель уже на 6-му м≥с¤ц≥ ваг≥тност≥ ™лисавети в≥дчував присутн≥сть √оспода ≤суса ’риста ≥ реагував на нењ рад≥стю. Ќав≥ть де¤к≥ народи, скаж≥мо китайц≥, днем народженн¤ вважають день зачатт¤, а не день виходу з≥ чрева. “обто, дитина в утроб≥ живе.
- ј все-таки, чи Ї повноц≥нна душа в цього зародку? јдже ж кажуть, що аборти можна робити до 12 тижн≥в ваг≥тност≥, себто, Уколи душ≥ ще не маЇ, а п≥сл¤ трьох м≥с¤ц≥в вона з'¤вл¤Їтьс¤Ф.
- (о. ј) яким чином це можна пров≥рити? Ћюдина складаЇтьс¤ з душ≥ ≥ з т≥ла. Ќ≥ т≥ло, н≥ душа без т≥ла не Ї людиною. ќтже, ¤кщо момент зачатт¤ Ї зачатт¤м людини, то й мову потр≥бно вести ≥ про душу, ≥ про т≥ло водночас.
- —каж≥ть будь-ласка, а чи можна, ≥ ¤к саме, вимолити душу вбитоњ дитини?
- (о. ј) Ќе знаю чи можна. Ѕатьки, ¤к≥ робл¤ть аборт, не посилають њњ в муку, бо гр≥х≥в у нењ нема, а скорше прир≥кають на в≥дсутн≥сть блаженства, позбавл¤ючи можливост≥ заслужити в √оспода нагороду. ƒе¤к≥ ж≥нки розпов≥дали, що вони у снах бачили своњх д≥тей такими, ¤к ¤гн¤ без пастуха: загублених, неприка¤них, шукаючих притулку. “аким ж≥нкам потр≥бно до к≥нц¤ житт¤ молитис¤ за прощенн¤ свого гр≥ха. «разки молитв можна знайти у спец≥альних православних брошурах та де¤ких молитвословах.
- ажуть, що за 40 дн≥в посту ≥ молитв у монастир≥ можна вимолити душу дитини, при тому, що й весь монастир також молитьс¤Е
- (о. ј) Ќе сп≥шу погоджуватис¤. ѕравила ÷еркви накладають велику Їп≥тим≥ю: на 10 Ц 15 рок≥в. оли ж≥нка дал≥ порогу храму всередину не заходить ≥ виходить з Ѕогослуженн¤ разом ≥з оглашенними. «араз, звичайно, ÷ерковна дисципл≥на св≥домо зм'¤кшена. јле 40 дн≥в пока¤нн¤ Ц замало. ∆≥нка повинна пам'¤тати про цей гр≥х усе житт¤. Ѕог усе прощаЇ, але н≥чого не забуваЇ. як говорить св. пророк ƒавид у 50-му псалм≥: У√р≥х м≥й передо мною Ї завждиФ. Ўрам залишаЇтьс¤, ¤кщо нав≥ть рана загоњлась.
- „и правда, що п≥сл¤ смерт≥ матер≥, ¤ка скоњла аборт, њњ душа йде до пекла, коли гр≥х залишаЇтьс¤ нерозка¤ним? ј в той самий момент душа дитини п≥дн≥маЇтьс¤ до раю?
- (о. ј) Ќапевно, немаЇ такого механ≥зму.
- Ќу тод≥, чи може таке бути, що душа загиблоњ дитини просить помсти своњй матер≥?
- (о. ј) “е, що аборт призводить до життЇвих негаразд≥в, неприЇмностей, нещасть ≥ б≥д, то це Ц безумовно. ўе у цьому житт≥ Ї покаранн¤ за скоЇн≥ гр≥хи. ÷е не насл≥док того, що скривджен≥ душ≥ прос¤ть помсти, - це сам гр≥х т¤гне за собою б≥ду. “ут не можна говорити про св≥доме ставленн¤ до Ѕога ц≥Їњ маленькоњ душ≥. ћи не знаЇмо, наск≥льки вона може усв≥домлювати свою трагед≥ю, щоб молитис¤, чи щось просити.
- ¬и сказали, що ж≥нка все житт¤ мучитьс¤ п≥сл¤ злочину. “о ¤к же все-таки спастис¤?
- (о. ј) ∆≥нка, ¤ка це зробила, повинна у своЇму житт≥ хоча б одну стримати в≥д такого кроку. як пише ≤оанн Ћ≥ствичник: У оли ти сам знаходишс¤ у болот≥, а ≥ншим упевненим голосом кричиш, щоб не наближалис¤ до цього м≥сц¤, щоб залишалис¤ чистимиЕ ÷ей крик обереже ближн≥х в≥д гр≥ха ≥ ц¤ людина може бути спасенною хоча б за цей крик.Ф ≤ це Ї важлив≥шим за 40 дн≥в посту. ѕотр≥бно, щоб ж≥нка д≥лилась своњм г≥рким досв≥дом, утримуючи ≥нших в≥д помилок. азав один старець: "“и перше народи, а пот≥м убийУЕ ≤ зрозум≥ло, що жодна мама вже пот≥м н≥ за що не вб'Ї народженоњ дитини. “о ¤к можна зробити це, коли воно (дит¤) ≥ще в утроб≥?
- „и багато випадк≥в у ¬аш≥й практиц≥ спов≥дей ж≥нок, ¤к≥ родили аборти?
- (о. ј) « трьох ж≥нок дв≥. ÷е здеб≥льшого т≥, ¤ким зараз 30 Ц 50 рок≥в. ¬они у своњ 16 рок≥в не знали, наск≥льки це т¤жкий гр≥х. ¬они йшли на це вбивство без страху, переживаючи лише за своЇ здоровФ¤. ј над тим, що губл¤ть свою душу, не замислювалис¤. ћолодь у наш≥ часи мають щасливу можлив≥сть не повторювати хибних крок≥в своњх батьк≥в завд¤ки широк≥й пропаганд≥ проти аборт≥в.
- „и можна робити аборт, знаючи, що п≥сл¤ п≥двищенн¤ рад≥ац≥њ, ≥нших випадк≥в дитина вже в утроб≥ ф≥зично або душевно хвора?
- (о. ј) ÷ього робити не потр≥бно. Ѕо ми не знаЇмо чи дитина хвора, а чи здорова Ц нер≥дко засоби д≥агностики фатально помил¤ютьс¤. я знаю ж≥нку, ¤к≥й сказали, що в њњ утроб≥ знаходитьс¤ ¤кась потвора, що потр≥бно робити чистку, але вона не погодилас¤. –езультат Ц народила хорошу здорову дитину. ЅуваЇ так, що г≥неколог просто звик робити т. зв. УчисткиФ ≥ пропонуЇ њх кожн≥й своњй кл≥Їнтц≥.
- ўо краще, зробити аборт, чи комусь в≥ддати або продати дитину?
- (о. ј) ÷е ¤к м≥ж вогнем ≥ полум'¤м. ≤ те ≥ ≥нше Ц гр≥х. Ќе наша справа гадати ¤кий б≥льший, а ¤кий Ц меншийЕ «в≥сно краще, щоб держава оп≥кувалас¤, ¤кщо батьки Уне в змоз≥ виховуватиФ.
- ј що ж тод≥ робити б≥дн≥й с≥м'њ, коли ж≥нка ваг≥тна вже вкотре, а прогодувати д≥тей уже не маЇ чим.
- (о. ј) √оловне Ц не л≥нуватис¤, не складати рук, не плакати, не чекаючи манни з неба. ѕодумаймо, ¤к колись жилос¤ у багатод≥тних с≥м'¤х: ≥ голод був ≥ в≥йнаЕ јле ж виховували. ≤ хорош≥ люди виростали. «вичайно, коли чолов≥к п'Ї, то ще одна дитина Ц мука дл¤ матер≥. “ому тут уже потр≥бно добре дивитис¤ Ц за кого виходити зам≥ж.
- ј що ж порадите ваг≥тн≥й студентц≥, чи нав≥ть учениц≥, коли вона зрозум≥ла, що с≥мейного щаст¤ не буде, а њхн≥ стосунки Ц лише захопленн¤?
- (о. ј) Ќе треба в≥нчатис¤, коли передчуваЇш, що с≥мейне житт¤ не складетьс¤. “реба прохати батьк≥в, родич≥в, подруг, щоб вони допомогли виховати дитину.
- „ому, на вашу думку, в ”крањн≥ так зросла к≥льк≥сть аборт≥в?
- (о. ј) Ѕо люди почали б≥льше блудити. ћайже все житт¤ тепер прос¤кнуте блудом ≥ такою ж пол≥тикоюЕ. ¬се ¤скраво бачимо по наших газетах. Ѕлуд, ¤к насл≥док, маЇ нечисту ваг≥тн≥сть. јборт Ц другий ступ≥нь гр≥ха п≥сл¤ блуду. ™ певно немалий в≥дсоток аборт≥в, зроблений за с≥мейною згодою, але ж нер≥дко до цього вдаютьс¤ незам≥жн≥ д≥вчата, в≥дсоток ¤ких зб≥льшуЇтьс¤. Ѕоротис¤ з абортами означаЇ найперше Ц боротис¤ з духом блуду в соб≥ ≥ довкола себе повс¤кчасно.
- јле ж, ¤кщо по крањн≥ оф≥ц≥йно заборонити аборти, то њх все одно будуть робити п≥дп≥льноЕ
- (о. ј) “ак, це правда. ≤ буде г≥рше, бо гр≥х не можливо перемогти зовн≥шн≥ми суто законодавчими методами Ц з ними потр≥бно боротис¤ духовно. ѕрим≥ром, у ѕольщ≥, атолицька ÷ерква маЇ б≥льший вплив на державну пол≥тику, н≥ж у нас ѕравославна. “ам заборонен≥ аборти. јле все-таки ж≥нки т≥Їњ крањни вињжджають за кордон ≥ все одно чин¤ть злочин.
- як ж≥нка повинна запоб≥гати небажан≥й ваг≥тност≥?
- (о. ј) ¬она повинна в≥дчувати св≥й орган≥зм. —татев≥ в≥дносини Ц глибока тайна, ≥ вони створен≥ лише дл¤ продовженн¤ роду. ќдружен≥ можуть в≥дчувати потребу в ≥нтимному зв'¤зку нав≥ть без думки про зачатт¤. ѕотр≥бно прагнути того стану, коли ≥ чолов≥к ≥ ж≥нка одночасно та в злагод≥ стримуютьс¤ певн≥ пер≥оди: середа, п'¤тниц¤, нед≥л¤, пости ≥ св¤та прот¤гом усього року. “од≥ все буде добре. ÷ерква не заборон¤Ї ж≥нц≥ отримувати ласку ≥ любов в≥д чолов≥ка, бо ж вони Ї одн≥Їю плоттю.
- „и погоджуЇтесь ви, щоб кожна ж≥нка, ¤ка зважуЇтьс¤ на цей страшний крок, перед тим, ¤к звернетьс¤ до г≥неколога, повинна була порадитис¤ з психологом? „асто просте по¤сненн¤ Ц що це, ¤к≥ насл≥дкиЕ - можуть стримати людину на пороз≥ до операц≥йноњ.
- (о. ј) “ак.
- якщо не заходити у соф≥стику та пустосл≥вну ф≥лософ≥ю про евтаназ≥ю та аборт, ¤к свободу вибору, ¤к Управо на смертьФ, а навпаки ц≥лковито ќтче, ¬аш≥ поради л≥кар¤м-г≥некологам. јдже де¤к≥ з них побоюютьс¤, що коли заборон¤ть аборти, вони позбудутьс¤ роботиЕ
- (о. ј) √осподь дасть робоч≥ м≥сц¤, ¤кщо зменшитьс¤ область гр≥ха. Ћ≥кар безумовно винний у вбивств≥ ненародженоњ дитини. ¬≥н любить цю роботу, бо вона його годуЇ, але приход¤ть спов≥датис¤ нав≥ть медсестри, ¤к≥ теж в≥дчувають в≥дпов≥дальн≥сть ≥ страх, хоча лише подавали ≥нструментиЕ ≤ сов≥сть, ¤ка н≥коли не обманюЇ, св≥дчить, що ти Ц сп≥вучасник чогось страшного, ¤когось невимовного злочину Ц убивства чи самогубстваЕ ј зрештоюЕ ≥ того, й ≥ншого водночас.
Ўукаючи в≥дпов≥дь на це полем≥чне питанн¤, ми наштовхнулись на непередбачений розв`¤зок Ц за св≥дченн¤ми чисельних студент≥в медун≥верситету в њх гуртожитках пост≥йно практикують к≥лька дов≥рених Успец≥ал≥ст≥вФ 5-курсник≥в, ¤к≥ за Упом≥рнуФ платню безпосередньо в своњх к≥мнатах робл¤ть так≥ операц≥њ. ” них нав≥ть Ї в≥дпов≥дне обладненн¤: г≥неколог≥чн≥ кр≥сла, ≥нструменти. “а й кл≥Їнтура Ї. ќт т≥льки диплома л≥кар¤ немаЇ. ≤ немаЇ гарант≥њ, що студентка не розплатитьс¤, окр≥м Убакс≥вФ, ще й безпл≥дн≥стюЕ
–озв'¤зок є 5
¬≥д студент≥в медун≥верситету