Детальний звіт
про міжнародний молодіжний семінар
“ГОЛОВНА ЗАПОВІДЬ – ЛЮБИТИ”
ІНФОРМАЦІЯ ПРО БРАТСТВО: Розпочавши свою роботу за благословенням Святішого Варфоломея Вселенського Патріарха і архієпископа Константинополя-Нового Риму, Братство координує і підтримує міжнародну та регіональну діяльність своїх членів-організацій на благо Святої Православної Церкви.
СИНДЕСМОС був заснований в 1953 році в Парижі невеликою групою молодих православних богословів. За час свого існування СИНДЕСМОС виріс у міжнародне братство, яке об'єднує приблизно 126 православних молодіжних організацій, богословських шкіл та факультетів з більш як 42 країн світу, і є найчисельнішою міжнародною молодіжною християнською організацією в світі.
СИНДЕСМОС працює за благословенням і підтримкою всіх помісних Православних Церков. Братство визнане і підтримується такими організаціями, як ООН, ЮНЕСКО, Рада Європи, Європейська Комісія, Всесвітній Фонд захисту природи, Союз релігій і охорони природи (ARC), Всесвітня Рада Церков, Друзі гори Афон та іншими міжнародними організаціями.
Підтримує СИНДЕСМОС і Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Олексій II: “Ми дуже задоволені тим, що СИНДЕСМОС продовжує бути “братнім союзом” православної молоді всього світу, що він сприяє поглибленню розуміння сутності православної віри серед молоді... сприяє успішній співпраці і розширенню взаєморозуміння між молодіжними православними рухами”.
Завдяки своїй консультаційній та видавничій діяльності, СИНДЕСМОС стимулює співпрацю і сприяє організації програм академічного обміну між православними богословськими школами, семінаріями, академіями, факультетами та іншими богословськими учбовими закладами всього світу.
Головним у діяльності СИНДЕСМОСа є розповсюдження глибшого розуміння православної віри, вірності їй, а також поглиблення впливу і ролі Церкви в сучасному світі. Робота СИНДЕСМОСа направлена на заснування єдності та більш активного свідчення про Православ'я. Братство закликає молодь зайняти діяльну позицію в житті Церкви, виховує почутті відповідальності перед общиною.
СИНДЕСМОС - єдина православна молодіжна організація, котра проводить міжнародні табори, семінари, консультації і конференції на такі насущні теми, як православне богослужіння, богословська освіта, екуменізм, екологія, біоетика, підготовка керівників молодіжних організацій.
Власне підготовка молодіжних лідерів і була одним із завдань проведеного семінару.
Організатором семінару був віце-секретар СИНДЕСМОСа Богуміл Вопршалек з Словакії. Місцевими організаторами були секретар Спілки православної молоді України (СПМУ) по Західній Україні Тарас Андрусевич, Ужгородське молодіжне православне товариство преп. Мойсея Угрина, зокрема його духівник прот. Димитрій Сидор і Голова товариства Мирослава Данканич.
В середу 6-го вересня до Ужгороду прибула основна частина учасників семінару. Після обіду вони відбули до санаторію "Кооператор", що поблизу Ужгорода, де власне і проходив семінар. Після вечері відбулось перше знайомство учасників і неофіційне відкриття семінару. В роботі семінару взяло участь приблизно 40 чоловік, серед них найбільше з України - 15 (з Києва, Львова, Ужгорода, Херсону, Чернівців, Івано-Франківська, Лугинів). Серед зарубіжних учасників були представники Росії, Білорусі, Польщі, Сербії, Румунії, Греції, США, Словаччини. Значну частину складало духовенство і студенти богословських закладів. Зокрема, був присутній викладач Київської Духовної Академії уродженець Закарпаття ігумен Гавриїл (Кризина) з Києво-Печерської Лаври, молитвами якого підтримувалась творча атмосфера семінару. На основі матеріалів своєї кандидатської дисертації "Відродження Православної Церкви в Закарпатті на початку XX століття і її життя до наших днів" він видав книжку "Православна Церква в Закарпатті", яку як пам'ятний подарунок роздав усім учасникам семінару.
Зранку 7-го вересня в ужгородському кафедральному Хрестовоздвиженському соборі під головування настоятеля собору прот. Димитрія Сидора відбулось офіційне відкриття семінару. Перед відкриттям був відслужений благодарственний молебень на початок семінару.
В своєму виступі прот. Димитрій розповів про релігійну ситуацію на Закарпатті, про церковне життя в Закарпатті, про будівництво собору. Була проведена екскурсія по собору, який має стати одним з найвизначніших об'єктів сакральної архітектури на Україні. Архітектором собору є сам настоятель прот. Димитрій, котрий вразив усіх своєю працелюбністю, життєрадісністю, творчим запалом і твердою вірою в Божу справу. Хрестовоздвиженський собор, в якому поки що діє тільки нижня церква, є насправді унікальним явищем в церковній архітектурі. З даху собору, висота якого до хреста складе приблизно 50 метрів, відкривається прекрасний краєвид на Ужгород і Карпатські гори. По цокольному периметру собору кільцем розташовано службові приміщення - приймальну настоятеля, музичну студію, в якій будуть записуватись православні хори і православна музика, редакція газети "Християнська родина" та ін. В підкупольному приміщенні собору планується розмістити телерадіостанцію, яка буде поширювати християнські програми. Отець-настоятель виніс гостям фотознімок, зроблений з даху собору в Пасхальну ніч - приблизно 70 тисяч людей, тримаючи в руках свічечки, заповнили проспект від вокзалу до собору. Це море вогню наглядно свідчить про нездоланність православної віри, сповідники якої складають 70% жителів Закарпаття.
Після обіду в санаторії "Кооператор" з програмною доповіддю “Аскетика любові - чим ми покликанi хвилювати Всесвіт" виступила сестра Гавриїла з о. Лерос (Греція). Вона з 1984 року жила зі своєю наставницею матусею Гавриїлою, відомою у всьому світі за її милосердя, любов, віру і надію. В своєму захоплюючому виступі вона розповіла про життя і служіння матушки Гавриїли, про її працю в Індії, Греції, про останні роки її життя, про книжку “Аскетика любові”, яку вона написала про це. Золотою ниткою через усю доповідь, як і через життя матусі Гавриїли, проходила теза: “Якщо ми забуваємо себе заради любові до інших, то Господь постійно піклується про нас, бо той, хто любить - той ніколи не втомлюється”. Прикладом цього і була матуся Гавриїла, до котрої приходило дуже багато людей і вона всім їм допомагала духовно і матеріально. Вона казала: “Три речі потрібно нам: по-перше - віра, по-друге - віра і по-третє - віра”, “Православ'я - образ життя, в якому ти повністю підкоряєшся волі Божій. Божу волю потрібно приймати з готовністю, як Божий дар.” “Радість, яку дає нам Христос, повинна оволодівати нами і ми повинні її віддавати іншим”. Цей дух любові і радості наповнював і її ученицю сестру Гавриїлу, яка з першого і до останнього дня щедро дарувала його всім навколо. Сестра Гавриїла гарно співає. В Греції вона записує касети і компакт-диски з духовними піснями для дітей і дорослих, також співала вона і на семінарі. Назавжди у кожного х нас залишився особливий зміст тих слів, які вона сказала на прощання: “Я вас усіх люблю”.
Кожний день розпочинався спільними ранішніми молитвами на різних мовах перед іконою Спасителя, (ікона “Спас-Нерукотворний” є символом СИНДЕСМОСУ) читанням Євангелія і короткою проповіддю. Завдяки цій молитовній єдності, незнайомі спочатку один одному люди, до кінця семінару стали справжньою сім'єю, де всі відчували взаємодопомогу і християнську любов. Сприяло цьому і постійне спілкування, і цікава гра, коли кожен повинен був бути протягом цілого семінару для свого випадково вибраного підопічного справжнім невидимим ангелом-хранителем. Благословив Господь семінар і чудовою теплою сонячною погодою, яка разом з цілющим гірським повітрям і дивним природнім затишком закарпатських гір сприяли оздоровленню, молитовній атмосфері і роботі учасників.
Третій день семінару розпочався працею учасників в робочих групах: “Соціальні проекти Церкви”, “Робота з молоддю”, “Православна педагогіка”. Кожна з груп повинна була розробити свій проект, який відповідав би насущним проблемам Церкви і суспільства.
Після обіду була проведена вікторина, в якій всі змогли перевірити свої знання по історії і сучасному житті Православ'я. Також кожен з учасників розповів про церковне життя у своїй єпархії чи парафії. Цікаво було, приміром, дізнатися що в Румунії православні складають приблизно 75 відсотків населення, а в Словаччини лише один відсоток. Також відбувся інтернаціональний культурний вечір - невеликий концерт, на якому всі представляли свою національну культуру. Особливо запам'яталися представлена поляками сценка, що розвеселила і підняла у всіх настрій, та виступ сербів, які заспівали гімн своєї країни і народні пісні. В гарних і сильних голосах Душана і Ніколи, представників мужнього сербського народу, до болю було відчутно любов до рідної землі, відважність духу і твердість віри. Хотілося встати і співати разом з ними. Батько двох малих діточок, майбутній священик, найвищий за зростом і мужній Душан, разом з тим був дуже добрим і життєрадісним як дитина, і став душею колективу. Його прощальні побажання всім учасникам були короткі і торжественні: “Христос Воскресе!”.
Ранок 9-го вересня був присвячений лекції американського іконописця диякона Димитріоса Леосіса “Роль ікони в щоденному сімейному житті". Родом з Греції, диякон Димитріос проживає з дружиною в м. Сант-Августин (США), де знаходиться штаб-квартира православного місіонерського центру. На даний час він працює в Богословській семінарії в Словакії, де розписує церкву і капличку. Маючи від Господа дар не тільки іконопису, але й дар слова, своєю лекцією, побудованою на роботах Святих Отців, диякон Димитріос настільки захопив присутніх, що ніхто й не помітив, як минуло три години. Він наголосив на тому, що ікона є захисником нашої домівки і повинна займати в ній центральне місце. Ікона - це не прикраса, а наш притулок. По слову св. Іоанна Дамаскіна: “Ікона - вікно в Царство Небесне”. Богослов'я приходить до нас не тільки в письмовому вигляді, а й у виді ікон: “Автори приносять нам Христа на кінчику пера, а художники - на кінчику пензля” (св. Василій Великий). Та найголовнішою іконою в нашому житті є Божественна літургія - Чаша з Святими Дарами є найвищою формою ікони.
Також диякон Димитріос розповів про форми зображення Трійці, про ідеальний порядок розпису храму, про особливості іконописного мистецтва.
З ініціативи диякона Димитріоса, якому дуже сподобались гостинність персоналу та українська кухня, учасники семінару із вдячністю за щиру допомогу організували невелику грошову винагороду для кухарів і заспівали їм “Многая літа”.
Після обіду відбулося представлення молодіжних братств і організацій. Богуміл Вопршалек розповів про роботу СИНДЕСМОСа, його видавничу діяльність, представив взірці друкованої продукції. Всім сподобався виступ життєрадісної росіянки Надії з Великого Новгорода, яка чесно і нічого не приховуючи, розповіла про життя їхнього братства: “Щоб люди, які ще не знайшли своєї ділянки у братському діланні і ще тільки наближаються до розуміння церковного послуху, остаточно не порозбігалися з братства, ми постійно влаштовуємо зустрічі за чаєм, екскурсії, невеликі концерти”. Також хочеться відзначити роботу свящ. Ростислава Кожака, який відповідає за роботу з дітьми в Івано-Франківській єпархії. Він постійно організовує для дітей екскурсії. Під його керівництвом групи дітей побували не тільки в різних містах України та СНД, але навіть на Святій землі. Не гаяв часу він і на семінарі, і встиг домовитись з учасниками про організацію поїздок з дітьми до їхніх країн. А на осінніх канікулах свящ. Ростислав з парафіянами буде приймати дітей-сиріт з інтернату, що в м. Рава-Руська Львівської обл.
Ввечері учасники семінару відправились в місцеву церкву, де духовенство в супроводі братського хору відслужило недільну Всенощну.
Після служби був організований вечір біля вогнища під керівництвом прот. Димитрія.
Наступного дня зранку всі автобусом вирушили до старовинного Мукачівського жіночого Свято-Миколаївсього монастиря, де, відслуживши коротку літію на могилі Високопреосвященнішого Владики Євфимія, прийняли участь у Божественній Літургії, яку очолював Преосвященнійший Агапіт, єпископ Мукачівський і Ужгородський.
По закінченні Літургії Владика звернувся з привітальним словом до учасників семінару, побажавши їм успіхів і плідної роботи во славу Божу. В свою чергу організатори семінару подякували Владиці за його підтримку, розповіли про СИНДЕСМОС і роботу семінару.
Після цього всі були запрошені на святкову трапезу разом з Владикою в трапезну монастиря. По закінченні трапези для учасників семінару ігумен Вікентій провів чудову екскурсію по монастирю. Він розповів про історію монастиря, його сучасне життя, показав келію, де живуть черниці, домову церкву монастиря, в якій відбувається постриг.
Також він розповів про життя і подвиги преподобного Мойсея Угрина, частина мощей якого знаходиться в монастирському соборі. Приклавшись до мощей святого, попрощавшись з ігуменом та Свято-Миколаївською обителлю на Чернечій горі, учасники вирушили на екскурсію до Мукачівського замку Паланок. Оглянувши щойно відреставровані будівлі замку і експозицію історичного музею, учасники повернулися до санаторію.
В понеділок 11-го вересня, в день Усікновення глави святого Іоанна-Хрестителя, ми взяли участь у святковій літургії в Свято-Іоанно-Предтеченському чоловічому монастирі в с. Бедевля. Очолював богослужіння Преосвященнійший Іоанн, єпископ Хустський і Виноградівський. Дехто з учасників удостоївся причаститися Святих Христових Дарів.
Після зустрічі з Владикою і парафіянами та святкової трапези, на зворотньому шляху ми завітали до чоловічого Свято-Миколаївського монастиря поблизу с. Іза, де отець-архімандрит провів нас церквами святої обителі, яка щойно відроджується. Після розповіді про історію обителі, про часи переслідування православних християн (в період Мараморош-Сиготських процесів на початку століття). Для нас відкрили раку і ми приклались до мощей схиархімандрита Олексія Кабалюка, його параманного хреста та ікони Святителя Миколая Мір-Лікійського.
12-го вересня продовжувалась праця в робочих групах.
В середу в Ужгородському інституті інформатики та економіки було організовано зустріч з представником Президента в справах релігій по Закарпатській обл. Він розповів про релігійну ситуацію на Закарпатті, відповів на непрості запитання учасників семінару. Також прот. Димитрій Сидор коротко зачитав свою лекцію: “Вплив сучасної музики на православну молодь” і ознайомив присутніх з взірцями сучасної православної естрадної музики у живому виконанні диякона Олександра. Зараз планується випуск касети, записаної на музичній студії Ужгородського собору, на якій будуть представлені пісні, що сприятимуть естетичному вихованню і душевному розвитку сучасної молоді. В кінці зустрічі диякон Димитріос подарував ужгородському молодіжному товариству власноруч написану ікону прп. Мойсея Угрина.
Після обіду, організованого ужгородським товариством, учасники вирушили на екскурсію по Ужгородському замку і Ужгороду.
В останній день семінару відбулося представлення напрацьованих проектів. З результатів обговорення було видно, що православна молодь хоче і може працювати на благо Церкви і суспільства, що їй не байдужа доля молодих людей, що ще не прийшли до істинної віри. Також було зачитано тези доповідей, які на адресу семінару надійшли з різних молодіжних осередків України.
Після подячного молебну відбулося закриття семінару. Організатори подякували всім за плідну роботу, підбили підсумки. Було проведено останнє опитування учасників по роботі семінару. Після цього на спеціально вивішених листках всі могли написати свої побажання кожному з учасників.
В п'ятницю 15-го вересня всі учасники відбули додому. З останньою групою киян, львів'ян і білорусів, пізно ввечері на вокзалі, ще довго прощались члени ужгородського товариства. Не хотілось нам розлучатися з новими друзями, але вірилось, що ця зустріч не остання, що нам ще доведеться йти пліч-о-пліч нелегким шляхом православного послуху.
Олександр Денисюк
Софія Верещак
tarasiy@compclub.lviv.ua
www.compclub.lviv.ua/orthodox/