Music therapy has its roots in prayer practice since Earliest Temple Services of mankind. Christian Church overtook primordial singing practics from different tribes in different ancient cultures and made it curing for people with alive tradition of prayer therapy.
 ор≥нн¤м муз-терап≥¤ бере св≥й початок в≥д найперших практик молитви та Ѕогосп≥лкуванн¤ з ранн≥х час≥в людства. ѕринесенн¤ ћирних ∆ертв, Ѕогослуж≥нн¤ просто неба та у ’рам≥ ™русалиму - все це ув≥йшло до активного вжитку та вивченн¤ у ’ристов≥й ÷еркв≥. —таровинн≥ методики р≥зни цив≥л≥зац≥й та народностей (од прашумерських, Їгипетських, месопотамських, ≥нд≥йських, китайський та ≥нших видатних культур ≥ цив≥л≥зац≥й) проросли у ÷еркв≥ —оборн≥й та јпостольськ≥й з новою силою л≥куванн¤ та зц≥ленн¤ ≥ ѕреображенн¤ падшоњ людськоњ природи у ангельськопод≥бне Ѕогосп≥лкуванн¤.
— ћузична психолог≥¤ прийшла до нас ≥з глибокоњ давнини, — розпов≥даЇ кандидат психолог≥чних наук, професор Ќац≥ональ­ного педагог≥чного ун≥верситету ≥м. ƒрагоманова —в≥тлана Ќауменко. — ј от уже пот≥м у 1858 роц≥ науковц≥ р≥зних народ≥ стали досл≥джувати це. як, прим≥ром, н≥мецький ф≥зик √ельмгольц п≥д час своњх досл≥джень почав вивчати «музич­н≥ почутт¤», це була перша прац¤ у сфер≥ музичноњ психолог≥њ.
” наш≥ дн≥ цей ц≥кавий напр¤м усп≥шно продовжили јнна ѕ≥йрс ≥  арл —≥шор (—Ўј), ≈дгар —ег≥ (”горщина), ≈двард ¬≥ль¤мс (Ўвейцар≥¤),  ≥ра ≥ √арр≥ “арасови (–ос≥¤). ѕроте за кордоном такоњ дисципл≥ни в школах немаЇ, а практичн≥ музичн≥ психологи — величезна р≥дк≥сть. ќдного разу мама мого учн¤, ¤ка працюЇ перекладачем, привела на зан¤тт¤ з музичноњ психолог≥њ к≥лька педагог≥в з ≤тал≥њ ≥ —Ўј.  оли вони прослухали урок, то були приЇмно здивован≥ ≥ сказали, що в них такого немаЇ! ™ приватн≥ музичн≥ школи й науков≥ лаборатор≥њ. ”крањна у цьому план≥ — ун≥кальна крањна. ” нас Ї ентуз≥асти ц≥Їњ справи, справжн≥ самородки. ƒо мене в ”крањн≥ музичною психолог≥Їю займавс¤ ќлександр √ригорович  остюк, ¤кий вивчав сприйн¤тт¤ симфон≥чноњ музики, пот≥м — √алина ќлександр≥вна ≤льњна. “епер цим напр¤мом разом з≥ мною займаютьс¤ ≤ванна Ўапо­вал ≥з  ривого –огу, Ќеон≥ла й јнатол≥й –убани з  ≥ровограда, ћикола ѕапуча з Ќ≥жина. Ќас поки що небагато, ≥ все тримаЇтьс¤ т≥льки на людському ентуз≥азм≥. «ам≥сть м≥кстури — «јве ћар≥¤»! ”  ≥ровоград≥ музичних психолог≥в усього двоЇ — це подружж¤ Ќеон≥ла й јнатол≥й –убани. ƒл¤ великого обласного центру — мало, але ≥нш≥ област≥ ≥ цим не можуть похвалитис¤. ѕодружж¤ — фахов≥ музиканти, але захищали кандидатськ≥ дисертац≥њ саме з
музичноњ психолог≥њ. Ќеон≥ла √ригор≥вна починала наукову д≥¤льн≥сть з теор≥њ: розробила ≥ видала  власну методику, завд¤ки ¤к≥й студенти  ≥ровоградського педагог≥чного ун≥верситету ≥м. ¬. ¬инниченка, в ¤кому вона викладаЇ, опановують гру на другому
музичному ≥нструмент≥ не за три, а всього за п≥втора року. ѕрактично застосовувати музичну психолог≥ю почали п≥д час педагог≥чноњ практики в загальноосв≥тн≥х школах м≥ста.
— “епер ставленн¤ до музики в сусп≥льств≥ трохи ≥накше, н≥ж ран≥ше, — коментуЇ Ќеон≥ла –убан, — музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо п≥дтримувати ≥нтерес д≥тей до класичноњ ≥ народноњ музики. « допомогою музичноњ психолог≥њ ми намагаЇмос¤ в≥дродити в с≥м’¤х традиц≥њ домашнього музикуванн¤. ÷ьому спри¤Ї гра д≥тей на музичних ≥нструментах, п≥дтримка њхнього захопленн¤ батьками, завд¤ки чому стосунки в с≥м’њ стають
tепл≥шими й т≥сн≥шими.
 ињвська колега подружж¤ –убан≥в, —в≥тлана Ќауменко, захопилас¤ музичною психолог≥Їю майже сорок рок≥в тому, хоча маЇ музичну осв≥ту, а не диплом психолога. —аме вона — Їдиний музичний психолог у столиц≥, ¤кого знають. ќдночасно з педагог≥чною роботою в Ќац≥ональному педагог≥чному ун≥верситет≥ ≥м. ƒрагоманова почала займатис¤ досл≥дженн¤м музичних зд≥бностей у д≥тей молодшого
в≥ку. ўоб з≥брати групу, прийшла на батьк≥вськ≥ збори в один ≥з кињвських дит¤чих садк≥в ≥ запропонувала: хто хоче безплатно навчати д≥тей музики? —початку було всього в≥с≥м учн≥в в≥ком в≥д 2 до 8 рок≥в, а п≥зн≥ше група нал≥чувала п’¤тдес¤т д≥тей р≥зного в≥ку.
ѕоступово на зан¤тт¤ пот¤гнулис¤ бабус≥, мами й тата, перетворивши уроки на справжн≥ с≥мейн≥ заходи. —вою участь батьки по¤снювали просто: дитина, повертаючись додому, розпов≥дала, що Ѕетховен, наприклад, написав той чи ≥нший тв≥р, не в≥домий батькам. ƒовелос¤ поповнювати знанн¤...
— ¬плив музики на людський орган≥зм, особливо дит¤чий, — безмежний, — розпов≥даЇ —в≥тлана Ќауменко. — Ќаприклад, на моњ зан¤тт¤ привели д≥вчинку, ¤ка перенесла операц≥ю на серц≥ в ≥нститут≥ јмосова. ” нењ був частковий парал≥ч правоњ сторони т≥ла. ћати хот≥ла, щоб дитина хоча б слухала уроки, абстрагуючись в≥д т¤жких думок. ¬и б бачили, з ¤кою добротою поставилис¤ до нењ д≥ти! ¬они допомагали њй ставити ≥нструмент, п≥дтримували руку п≥д час гри. ≤ через п≥вроку у д≥вчинки в≥дновилас¤ функц≥¤ руки, л≥кар просто не пов≥рив своњм очам... ƒопомогли психолог≥чна обстановка й музичн≥ ритми, ¤к≥ впливали на п≥дсв≥дом≥ центри, примушуючи робити певн≥ ритм≥чн≥ рухи.Ќе менш ц≥кавий результат дав експеримент —в≥тлани Ќаумен­ко п≥д час роботи у в≥домого професора ¬≥ктора —идельни­кова, ¤кий л≥кував у сол¤них копальн¤х напади бронх≥альноњ астми в д≥тей.
ћузичний психолог ≥ л≥кар п≥д≥брали музику, що спри¤тливо впливала на дит¤чий орган≥зм, наприклад, «јве ћар≥¤». ≤ хоча д≥ти просили послухати п≥сн≥ ѕугачовоњ ≥ ЋеонтьЇва, фах≥вц≥ напол¤гли на своЇму.–езультат перевершив ус≥ оч≥куванн¤ — у д≥тей (нав≥ть ¤к≥ погано п≥ддавалис¤ л≥куванню) напади астми благополучно зн≥малис¤. –обота украњнських музичних психолог≥в знайшла застосуванн¤ за кордоном: асп≥рантка —в≥тлани Ќауменко ќлена Ћитвиненко, ¤ка нин≥ живе й працюЇ у ‘≥ладельф≥њ, працюЇ з д≥тьми-аутистами. —п≥льно з≥ своњм професором та американськими колегами ќлена готуЇ музичн≥ програми дл¤ хворих д≥тей. ≤ хоча з початку експерименту минуло всього п≥вроку, у д≥тей з’¤вилис¤ перш≥ емоц≥йн≥ реакц≥њ. ÷е велике дос¤гненн¤, оск≥льки працювати з такими д≥тьми дуже важко.—учасн≥ ритми ≥ тортури водогоном. ‘ах≥вц≥ стверджують: вплив музики на людський орган≥зм базуЇтьс¤ на тому, що нервова система ≥ мускулатура мають здатн≥сть засвоювати ритм. ћузика, виступаючи ¤к ритм≥чний подразник, стимулюЇ ф≥з≥олог≥чн≥ процеси, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ ритм≥чно ¤к у рухов≥й, так ≥ у вегетативн≥й сферах. Ќадход¤чи через слуховий анал≥затор у кору головного мозку, вона поширюЇтьс¤ на п≥дк≥рков≥ центри, спинний мозок ≥ дал≥ — на вегетативну нервову систему та внутр≥шн≥ органи.
Ќаприклад, високочастотн≥ звуки (3000—8000 √ц ≥ вище) викликають у мозку резонанс, згубно впливаючи на п≥знавальн≥ процеси. “ривалий ≥ гучний звук взагал≥ може призвести до повного виснаженн¤ орган≥зму. «вуки середнього д≥апазону (750—3000 √ц) стимулюють серцеву д≥¤льн≥сть, диханн¤ й емоц≥йний фон. Ќизьк≥ (125—750 √ц) впливають на ф≥зичний рух, викликають напругу ≥ нав≥ть спазм у мускулатур≥. ћузика з низькими в≥брац≥¤ми не дозвол¤Ї сконцентруватис¤ або заспокоњтис¤.
— ” мене в груп≥ навчавс¤ чотирир≥чний хлопчик ∆ен¤, — розпов≥даЇ —в≥тлана Ќауменко. — ѕ≥д час прослуховуванн¤ твору «ƒ≥д ћороз» Ўумана в≥н закричав: «ѕерестаньте, мен≥ страшно!» ÷¤ музика йде на низьких частотах, низькому тембр≥.
¬одночас решта наших д≥тей реагувала абсолютно спок≥йно. ÷ей приклад св≥дчить, що сприйн¤тт¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ музики — виключно ≥ндив≥дуальний процес, тут загальних правил бути не може.  ажуть, що коли ж≥нка годуЇ дитину груддю, слухаючи улюблен≥ п’Їси, то на перш≥ звуки знайомих мелод≥й у нењ прибуваЇ молоко. ѕроте ¤кщо молода мама пов’¤зана з наркоман≥Їю чи алкоголем, музика њњ лише дратуватиме, викликаючи протилежний ефект, бо до музики так≥ ж≥нки зазвичай ставл¤тьс¤ негативно.  ожна людина в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д решти — той холерик, той меланхол≥к, усе залежить в≥д типу нервовоњ системи. “ому твердженн¤, що м≥норн≥ тональност≥ мають депресивний, гн≥тючий ефект, а мажорн≥ — пол≥пшують настр≥й, налаштовують на добрий гумор, п≥двищують артер≥альний тиск ≥ м’¤зовий тонус, — не зовс≥м правильне. я, наприклад, люблю м≥норну музику, вона заспокоюЇ. ¬≥зьм≥ть «–екв≥Їм» ћоцарта, ц¤ музика очищаЇ. ћузика д≥Ї сильн≥ше за будь-¤к≥ л≥ки. Ќе знаючи людини, не можна п≥д≥брати музику, щоб вил≥кувати њњ в≥д того чи ≥ншого захворюванн¤. —початку треба вивчити психолог≥чний ≥ емоц≥йний стан людини, а вже пот≥м давати рекомендац≥њ, оск≥льки музика може зашкодити. ¬она може п≥дн¤ти температуру на градус або б≥льше, призвести до г≥пертон≥чного кризу, викликати тах≥кард≥ю, б≥льше 120 удар≥в — усе залежить в≥д њњ ¤кост≥. ѕравильно п≥д≥браний музичний ритм, нормал≥зуючи б≥олог≥чн≥ ритми, спри¤Ї
правильному перерозпод≥лу енерг≥њ, гармон≥њ, доброму самопочуттю. якщо ритм музики р≥дший в≥д ритму пульсу, то мелод≥¤ матиме релаксац≥йний вплив на орган≥зм, м’¤к≥ ритми заспокоюють, а ¤кщо ритм част≥ший, н≥ж пульс, — настаЇ збудливий ефект, при цьому швидк≥ пульсуюч≥ ритми можуть викликати негативн≥ емоц≥њ. Ѕудь-¤ка колискова маЇ завжди один ≥ той самий ритм≥чний малюнок, тому що дитина п≥д цю музику засинаЇ, б≥оритми њњ мозку впов≥льнюютьс¤.” сучасн≥й музиц≥ найчаст≥ше використовуютьс¤ ритм ≥ тембр. ÷ей вплив часто використовують дл¤ одурманенн¤ молодих людей, але не наркотиками... а музичною какофон≥Їю.
≤ навпаки — класична музика заспокоюЇ, оск≥льки њњ ритми ≥ тембри пост≥йно зм≥нюютьс¤ (на в≥дм≥ну в≥д сучасноњ музики, де один ≥ той самий ритм, одна динам≥ка).«в≥дси — ≥ т¤жка психолог≥чна атмосфера в дом≥вц≥, коли доводитьс¤ весь день слухати настирлив≥ звуки за ст≥ною, з сус≥дського в≥кна або з к≥мнати своЇњ дитини... ¬иникають головний б≥ль, роздратуванн¤, втома.
ѕ≥д час в≥йни фашистськ≥ психологи катували своњх полонених ≥з допомогою звичайного водог≥нного крана. Ћюдина божевол≥ла в≥д механ≥чного ритму падаючих крапель. якби вода крапала з р≥зною частотою, цього б не трапл¤лос¤. ¬плив ритму використовували у своњй практиц≥ ще ѕлатон ≥ јристотель.“ой, хто розум≥Ї природу музичного мистецтва ≥ њњ вплив на людину, — маЇ владу над св≥том...
ўо слухають в ≤нд≥њ вранц≥? як ≥ коли слухати музику? як≥ мелод≥њ п≥дход¤ть дл¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ ситуац≥њ? ƒумки психолог≥в ≥з цього приводу р≥зн¤тьс¤. ќдн≥ стверджують, що музична терап≥¤ маЇ тривати 15—30 хвилин, а слухати потр≥бн≥ твори краще вранц≥, п≥сл¤ пробудженн¤, або ввечер≥ — перед соном. ƒе¤к≥ фах≥вц≥ рад¤ть не зосереджуватис¤ на чомусь серйозному, робити звичайн≥ побутов≥ справи (складати ≥грашки, збирати п≥дручники, готувати пост≥ль). ј ще краще зайн¤тис¤ чимось приЇмним, наприклад перегл¤дом фотограф≥й або поливанн¤м кв≥т≥в.
—  оли ми хочемо, щоб музика дала позитивний ефект, — радить —в≥тлана Ќауменко, — ми повинн≥ усв≥домити: чому ми њњ слухаЇмо? Ѕолить голова? ’очемо п≥д­вищити св≥й творчий потенц≥ал? „и просто в≥дпочити? ” такому раз≥ рекомендую легку музику, вона даЇ в≥дчутт¤ комфорту. якщо ж треба пол≥пшити працездатн≥сть — раджу в≥дразу ж п≥сл¤ музики переходити до д≥њ. ћузика даЇ безпосередн≥й ефект, без перерви.
¬ ≤нд≥њ Ї музика дл¤ ранкового часу, музика, ¤ку можна використовувати лише ополудн≥, ≥ музика дл¤ слуханн¤ ввечер≥. ≤нд≥йц≥ кажуть: «” ™вроп≥ сп≥вають ус≥, в кого Ї голос, а в ≤нд≥њ — лише т≥, хто не сп≥вати не може». “ам до музики абсолютно ≥накше ставленн¤...√≥перактивним д≥т¤м корисно часто й довго слухати спок≥йну тиху музику. як правило, допомагаЇ класика: ƒруга кантата Ѕаха, «ћ≥с¤чна соната» ≥ —имфон≥¤ л¤-м≥нор Ѕетховена. –озслаблюють звуки флейти, гра на скрипц≥ ≥ фортеп≥ано. «аспокоюють вальси (ритм три чверт≥), твори ¬≥вальд≥, Ўоста симфон≥¤ Ѕетховена, частина 2, « олискова» Ѕрамса, «јве ћар≥¤» Ўуберта, Ќоктюрн соль-м≥нор Ўопена, «—в≥тло м≥с¤ц¤» ƒебюсс≥. ƒл¤ зменшенн¤ агресивност≥ й непослуху згод¤тьс¤ «≤тал≥йсь­кий концерт» Ѕаха ≥—имфон≥¤ √айдна. ј щоб дитина швидко заснула ≥ бачила гарн≥ сни, можна включити тиху музику з пов≥льним темпом ≥ ч≥тким ритмом. ƒуже корисна так звана еколог≥чна музика, ¤ка була у нас попул¤рна близько 10 рок≥в тому.”с≥ звуки, що ≥снують у природ≥, чин¤ть п≥дсв≥домий вплив на псих≥ку людини. Ѕлаготворно впливають шум лист¤ ≥ сп≥в птах≥в — ми розслаблюЇмос¤ ≥ зливаЇмос¤ з природою. Ўум хвиль позитивно впливаЇ на наш емоц≥йний стан.
ћузика може значно пол≥пшити психолог≥чний кл≥мат у с≥м’њ, оск≥льки в кожноњ людини, кр≥м ≥нтелектуального розуму, Ї первинний — емоц≥йний. ¬≥н набагато сильн≥ший ≥ допомагаЇ п≥дсв≥домо шукати метод заспокоЇнн¤, зн¤тт¤ стресу тощо. Ќа жаль, величезн≥ можливост≥ музичноњ терап≥њ важко торують соб≥ шл¤х у нашому сусп≥льств≥. —в≥тлана Ќауменко безкорисливо працювала з д≥тьми упродовж дес¤ти рок≥в. Ѕагато хто з њњ учн≥в сьогодн≥ — студенти консерватор≥њ, стали лауреатами престижних м≥жнародних конкурс≥в. ћузичн≥ школи посилали до професора слухач≥в п≥дготовчих клас≥в, оск≥льки вона закладала правильний початковий фундамент. “епер зан¤тт¤ у груп≥ Ќаумен­ко не провод¤тьс¤: Ќац≥ональний педагог≥чний ун≥верситет ≥м. ƒрагоманова розм≥стив у своњх ст≥нах новий факультет, ≥ в≥льних аудитор≥й просто немаЇ. Ѕатьки намагалис¤ орендувати прим≥щенн¤, але ц≥ни в  иЇв≥ просто нереальн≥. ≤ ¤кщо послуги музичних психолог≥в — поки що недос¤жна мр≥¤ дл¤ кињвських батьк≥в, то к≥ровоградц¤м, терноп≥льц¤м чи одеситам про них ≥ мр≥¤ти не доводитьс¤...
–оздуми про духовн≥сть людини, њњ психолог≥чну гармон≥ю залишаютьс¤ загальними фразами.¬ ”крањн≥ дос≥ так ≥ не створено ≥нституту психолог≥њ мистецтв, що було б корисно дл¤ держави ≥ дл¤ кожноњ окремо вз¤тоњ с≥м’њ...