≈ ќ-ј–“-“≈–јѕ≤я

 

–озв≥дки психолог≥в та виховател≥в на стежках роботи ≥з д≥тьми. —он¤чний шл¤х: ≥з мор¤ в гори, ≥з ск≥ф≥в в руси: " рим -  арпати": чекаЇмо на групи ваших школ¤рик≥в задл¤ духовного зростанн¤ та оздоровленн¤!

ѕрофесор ћасару ≈мото у своњй книз≥ «ѕосланн¤ води»пише: «¬ япон≥њ у нас кажуть, слова що йдуть з глибини душ≥, несуть дух котодама, або «дух сл≥в», а вимовл¤ючи слова, ми можемо зм≥нювати св≥т.  ожен з нас в≥дчуваЇ, що вимовл¤ючи прибадьорююч≥ слова, ми встигаЇмо залагодити ус≥ справи ¤комога краще. ¬ здоровому слов≥ (читай в здоровому т≥л≥) здоровий дух. ј коли викладач ≥з цигаркою в зубах та лексиконом «т≥па», «в натурЇ» намагаЇтьс¤ щось доказати соб≥ та ≥ншим – нич не вийде. „асто-густо у нас волонтерське покликанн¤ недооц≥нюЇтьс¤ прац≥вниками-осв≥т¤нами. як добути кошти на поњздки учн¤м чи на навчальн≥ програми – будь-ласка. ј ¤к забезпечити участь учн≥в у соборн≥й молитв≥ на Ћ≥тург≥њ чи у проведенн≥ сп≥льних зан¤ть нед≥льноњ школи, практичних завдань, розвиваючих учн≥в дл¤ нестандартного творчого мисленн¤, то часом ¤кась незрозум≥ла пиха... ќдного разу нав≥ть у завуча одного ≥з наших заклад≥в вирвалас¤ фраза: «“а ¤к ус≥х сир≥т усиновл¤ть, то це створить нам конкуренц≥ю...» яка дик≥сть!?! ј тво¤ робота з дит¤чими будинками с≥мейного типу ¤к фах≥вц¤ що не потр≥бна? ј твоЇ розум≥нн¤ ≥ п≥дтримка президентськоњ програми допомоги д≥т¤м г≥рських район≥в де? ј сумл≥нн¤ д≥товода що п≥дказуЇ про в≥дкритт¤ нових форм у осв≥т¤нств≥ 3-го тис¤чол≥тт¤? ќтож потреба у  арпатському навчально-реаб≥л≥тац≥йному центр≥ вже назр≥ла напочаток 2000 року!  онсультац≥њ та фахова робота з с≥м'¤ми ≥накообдарованих не ведетьс¤ на потр≥бну потужн≥сть! ‘онд-райзинг дл¤ ≥ндив≥дуальних нерадиц≥йних зан¤ть ≥з учн¤ми з особливими потребами на р≥вн≥ жебрацтва край дороги! ќтут «дух сл≥в» очищаЇ нам профес≥йний краЇвид, ¤кщо Ї молитва.

—ила сп≥ву та очищенн¤ Ї базовими у музикотерап≥њ. явище резонансу води з≥ звуками вчен≥ в≥дкрили завд¤ки розшифровуванн¤м малюнк≥в кристалик≥в льоду. як вода резонуЇ з≥ звуками природи, так ≥ мови людськ≥ ув≥брали в себе в≥брац≥њ того середовища, де люди живуть. ¬еликий секрет ¤понського бойового мистецтва «перемога без боротьби» пол¤гаЇ в тому, щоб уникати резонансу з суперником. –езонанс може виникати й тод≥, коли частоти р≥зн≥: «л¤» на 440 √ц ≥ нижче октавою на 220 √ц даЇ резонанс.

як по¤снити п≥дл≥ткам обережн≥сть ≥з емоц≥¤ми: «Ќе грайс¤ словами», «ћат – не наш формат» ≥ такими темами нестереотипно ¤к прив≥дкрити таЇмницю й потребу чистого серц¤? «акохан≥сть – один ≥з найст≥йк≥ших резонанс≥в дл¤ людини. японц≥ стверджують, що той, кому ≥ в л≥тньому в≥ц≥ вдаЇтьс¤ добре справитис¤ з роботою – напевно закоханий. ∆одн≥ л≥ки не можуть зр≥вн¤тис¤ з ц≥лющою силою любов≥. ≤мун≥тет – це любов ≥ вд¤чн≥сть, ¤к «янь» та «≤нь». ƒл¤ пост≥йного оновленн¤ ≥мун≥тету необх≥дна переоц≥нка ц≥нностей людини: що в житт≥ головне – комфорт, достаток чи творч≥сть, корисн≥сть сусп≥льству? „и позитивн≥ емоц≥њ вд¤чност≥ та любов≥ зможуть переважити негативн≥ накипи побутових роздратувань? ™ л≥кар≥, ¤к≥ вод¤ть ракових хворих у гори, адже хвороби – насл≥док накопиченн¤ негативних емоц≥й та руйн≥вних енерг≥й. ¬чен≥ засв≥дчили, що шкл¤нка води, випитоњ ≥з вд¤чн≥стю за ф≥зичним своњм складом ¤к≥сно перевищуЇ багато л≥кувальних препарат≥в.

ѕравильно п≥д≥браний музичний ритм, нормал≥зуючи б≥олог≥чн≥ ритми, спри¤Ї правильному перерозпод≥лу енерг≥њ, гармон≥њ, доброму самопочуттю. якщо ритм музики р≥дший од ритму пульсу, то мелод≥¤ матиме релаксац≥йний вплив на орган≥зм, м’¤к≥ ритми заспокоюють, а ¤кщо ритм част≥ший, н≥ж пульс, — настаЇ збудливий ефект, при цьому швидк≥ пульсуюч≥ ритми можуть викликати негативн≥ емоц≥њ. ¬ ≤нд≥њ Ї музика дл¤ ранкового часу, музика, ¤ку можна використовувати лише ополудн≥, ≥ музика дл¤ слуханн¤ ввечер≥. ƒуже корисна так звана еколог≥чна музика, ¤ка була у нас попул¤рна близько 10 рок≥в тому. ”с≥ звуки, що ≥снують у природ≥, чин¤ть п≥дсв≥домий вплив на псих≥ку людини.

Ѕлаготворно впливають шум лист¤ ≥ сп≥в птах≥в — ми розслаблюЇмос¤ ≥ зливаЇмос¤ з природою. Ўум хвиль позитивно впливаЇ на наш емоц≥йний стан. ћузика може значно пол≥пшити психолог≥чний кл≥мат у с≥м’њ, оск≥льки в кожноњ людини, кр≥м ≥нтелектуального розуму, Ї первинний — емоц≥йний. ¬≥н набагато сильн≥ший ≥ допомагаЇ п≥дсв≥домо шукати метод заспокоЇнн¤, зн¤тт¤ стресу тощо. ¬ ”крањн≥ дос≥ не встигли створити ≥нституту психолог≥њ мистецтв, у русл≥ роботи ¤кого високофахов≥ проекти необх≥дн≥ в сучасн≥й держав≥ дл¤ кожноњ с≥м’њ...

¬нутр≥шнЇ ос¤¤нн¤, пер≥од ≥нкубац≥њ отриманих ≥дей та дивергентне розс≥¤не мисленн¤ (мозковий штурм): insight, incubation, or divergent thinking. ƒл¤ творчого мисленн¤ важливо збер≥гати поступов≥сть та дов≥льн≥сть посл≥довност≥ форм мислепроцесу дитини. «ахопленн¤ сп≥льним вир≥шен¤м проблеми прибиранн¤ (¤к ≥ виходу ≥з ситуац≥њ тощо) маЇ збагатитис¤ сп≥льною енерг≥Їю молитви – переживанн¤ вс≥Їњ групи. ј вже пот≥м в ≥ндив≥дуальному русл≥ таЇмниче це захопленн¤-переживанн¤ маЇ дати результат.

 ÷ьому неаби¤к спри¤Ї ≤сусова молитва та церковна працетерап≥¤.  оли 12 учн≥в Ѕориславського ≥нтернату ƒ÷ѕ на зан¤тт≥ у капличц≥ розбилис¤ на 4 групи дл¤ участ≥ у сем≥нар≥ волонтер≥в (група зустр≥ч≥, ≤нтернет-нав≥гац≥њ, муз-терап≥њ, еко-прибиранн¤), ви¤вилос¤, що у кожному з напр¤мк≥в найусп≥шн≥шою була та ланка роботи, де волонтер чи вихователь разом ≥з учн¤ми мив п≥длогу, носив вазонки, лист¤, збирав дрова на вогнище, смиренно заохочуючи учн≥в до самост≥йноњ ≥н≥ц≥ативи. √рупа зустр≥ч≥ без пост≥йноњ участ≥ кер≥вника (лише за узгодженими ÷¬ кер≥вника) зустр≥чала учасник≥в та проводжала њх до м≥сц¤ сем≥нару, приносила посуд та готувала перекуску. √рупа ≤-нет нав≥гац≥њ навчалас¤ з волонтерами ¤к в≥днаходити. збер≥гати, захищати та подавати ≥нформац≥ю в робот≥ редакц≥њ. √рупа ћуз-терап≥њ проводила з вихователем репетиц≥ю виступу та навчалас¤ композиц≥йноњ подач≥ попур≥ дл¤ майбутньоњ презентац≥њ, група еко-прибиранн¤ з волонтерами прибирала лист¤ на пришк≥льних д≥л¤нках.

ƒл¤ п≥дготовки творчоњ атмосфери та зн¤тт¤ зайвого напруженн¤ виходи з учн¤ми на окрем≥ завданн¤, працетерапевтичн≥ оновлююч≥ зустр≥ч≥, репетиц≥њ просто необх≥дн≥. ¬икористанн¤ нетрадиц≥йних метод≥в шк≥льництва за методиками јмонашв≥л≥ у цьому ще потребують доповненн¤ глибоко традиц≥йними дл¤ русин≥в-украњнц≥в тис¤чол≥тн≥ми методами параф≥¤льного вихованн¤: п≥дготовка та участь у Ѕожественн≥й Ћ≥тург≥њ, паломництва, молебн≥ з аромотерап≥Їю кадильного диму та сп≥вом старооруськоњ монод≥њ, грецького ≥сону чи сучасного партесу. Ќайпроблемн≥ш≥ у сп≥лкуванн≥ д≥ти (за характеристиками досв≥дчених виховател≥в 4 хлопц≥в можна було приймати до ≥нтернату виключно п≥сл¤ «вичитки» - особливоњ соборноњ молитви, де благодатию ƒуха —в¤таго ц≥ла громада у церкв≥ просить Ѕога зц≥лити нем≥чного ≥ захистити його в≥д дух≥в злоби п≥днебесноњ) розкривалис¤ назустр≥ч ≥ музикотерап≥¤ та арт-терап≥¤ поЇднювалис¤ в аг≥отерапевтичному русл≥ близькому розробкам слов'¤нського св¤щеника-науковц¤ “омаша ≤ванч≥ча (див. виданн¤ Ћьв≥вського «—в≥чадо» 2008). ”с¤ вербал≥зац≥¤ особистоњ проблематики учн¤  арпатського навчально-реаб≥л≥тац≥йного центру результативна в русл≥ соборноњ молитви. “од≥ в≥дбуваЇтьс¤ подоланн¤ комплекс≥в та руйн≥вних стереотип≥в.

≈ксперимент ≥з розвитку головноњ тези уроку з еколог≥њ дл¤ 5-тикласника бориславськоњ школи: Ќайзабруднен≥шою нин≥ Ї св≥дом≥сть людей. « цього треба починати.  оли мешканц≥ ¤понського мегапол≥су стали св≥домо докладати зусиль ≥з захисту води в м≥ст≥, з кожним роком у води, отруЇноњ д≥оксином, з'¤вл¤Їтьс¤ б≥льше здатност≥ утворювати кристали (мертва вода не утворюЇ кристал≥в). ќчищен¤ св≥домост≥ передуЇ зм≥н≥ св≥ту. ѕрим≥ром, у четвертому м≥ст≥ в ”крањн≥ по к≥лькост≥ зелених насаджень – Ѕорислав≥ – просто п≥д церквою ѕокрова п≥д м≥ст у “исменицю м≥сцев≥ нувориш≥ скидають м≥шки ≥з см≥тт¤м. ѕот≥м хористам щовесни доводитьс¤ виловлювати з р≥чки груди пластику та покидьк≥в та вит¤гувати до см≥тник≥в ћразниц≥. ј на вулиц≥ ƒжерельн≥й см≥тт¤ вже не вивозитьс¤ к≥лька рок≥в посп≥ль, внасл≥док чого гора харчових та пластикових в≥дход≥в уже доповзаЇ до потоку з л≥кувальною водою – нафтусею. ј пот≥м христи¤нськ≥ громади м≥ста вимолюють людей ≥з еп≥дем≥њ гепатиту.

“ут ще варто груп≥ роботи з ≤нтернет-нав≥гац≥Їю зарахуватисуттЇву перешкоду: школа не змогла забезпечити учн¤м на момент сем≥нару роботи в on-line режим≥ дл¤ в≥дпрацюванн¤ навичок (то комп-клас був знеструмлений, а то в де¤ких викладач≥в не змотивувалос¤ бажанн¤ попрацювати ≥з власними учн¤ми у команд≥ столичних волонтер≥в)... «рештою, головне таки викристал≥зувалос¤: бажанн¤ самого учн¤ продовжувати працю над собою в обраному напр¤мку, розвивати навички та самовдосконалюватис¤ буде завше високим, ¤кщо не перевантажити теоретичними надбудовами або навпаки недопо¤снити у процес≥ прац≥ його неповторних можливостей. ƒл¤ д≥тей з ƒ÷ѕ та ≥нших ≥накообдарованих особистостей варто ще контролювати р≥вень ф≥зичного навантаженн¤. ѕри сучасн≥й ситуац≥њ в ≥нтернатах учн≥ недов≥дкрит≥ у план≥ ф≥зичних та концертно-презентац≥йних навантажень. –обота в ≤нтернет≥ взагал≥ не куруЇтьс¤ викладачем. ѕерсонал≥стична парадигма ¤-ти-ми у сп≥лкуванн≥ учень-вчитель розмита ≥ не спрацьовуватиме ще довго через брак п≥дтримки позакласноњ роботи педагога.

Ћюд¤м варто част≥ше нагадувати соб≥, що ≥снуЇ св≥т ≥нший, кр≥м того, в ¤кому ми живемо. ≤ ¤кщо дивитис¤ на наш св≥т з того св≥ту, можна побачити те, що нин≥ нев≥домо нам. јдже житт¤ стаЇ можливим завд¤ки руху енерг≥њ. ћи мусимо бути уважн≥шими до людей ≥ под≥й довкола нас. ” цьому вс¤ мудр≥сть: завше бути готовим до перетворенн¤.  оли п≥д час водосв¤тного молебн¤ параф≥¤ни мол¤тьс¤ за своњх родич≥в у найв≥ддален≥шому кутку планети, сигнал любов≥ та вд¤чност≥ передаЇтьс¤ миттЇво. ≈йнштейн≥вська формула енерг≥њ (E=mc²), що дор≥внюЇ мас≥ на квадрат швидкост≥ св≥тла застосовуЇтьс¤ тут ¤к к≥льк≥сть зконцентрованих параф≥¤н та швидк≥стю спр¤мованоњ молитви. ѕридбайте у книгарн≥ дл¤ осмисленн¤: ћасару ≈мото. ѕосланн¤ води. 2007

«а досл≥дженн¤ми дописувач≥в м≥жшк≥льноњ газети "Ѕќ–÷≤ —Ћј¬»"