Вірші Віталія Кузьо
МОЛИТВА
О, Всемилостивий Боже,
Як безмежна ласка Твоя.
Що дає таким, як ми
Розгледіти правду в світі
І обрати вірний шлях,
Що веде нас до спасіння
І дає можливість нам
Віднайти своє життя
І пізнати сенс буття.
Тож спасибі Тобі, Боже,
За любов та милість Твою
До таких простих людей,
Що з гріхом вже народились,
І в гріху ведуть життя.
Ой молю ж Тебе я, Боже,
Дай нам сили і терпіння
Весь цей час, що залишився,
В мирі й злагоді прожити,
Вірно служачи Тобі.
Слава Богу! Слава Богу!
За любов Його до нас.
04.04.98
* * *
Ой, привіт мої ви любі,
Солоденькі милі люди!
Як життя у вас пливе?
Все гаразд? Чи щось не так?
Розкажіть мені будь-ласка,
Що за біль на серці вашім.
Розділити хочу з вами
Як і горе, так і долю,
Як і щастя, так і волю.
А тоді, мабуть, у всіх
Буде краще на душі,
Бо ж нема чого боятись
Разом можем все здолати
Й пережити все разом
В мирі, злагоді й любові
І без жодних зайвих слів.
Тож похвала нам усім,
Що навчились так ось жити,
Між всіма усім ділитись
І вирішувати все.
04.04.98
* * *
Я пойду, пойду туда,
Где зеленая трава.
Там, где солнце светит ярко,
Где поет наш соловей
Про людей и про зверей.
Как живут они все вместе?
Без печали, без обид,
Одаряют всех улыбкой
И друг с другом говорят
Мирно, ласково и нежно.
Нет там боли, нет и зла,
Никогда не гаснет солнце,
А в сердцах всегда у них
Столько радости, любови,
Столько света и тепла,
Что от зрелища такого
Закружится голова,
Отвести нельзя глаза.
Так и манит, так и манит.
Я пойду, пойду туда.
27.03.98
* * *
Жизнь порой бывает сложной,
Но бывает и простой.
Все зависит в жизни этой
От теории простой
И понятной человеку.
Жизнь казаться будет светлой,
Увлекательной, простой,
Полной радости и боли
Для того лишь в мире этом,
Кто сумел найти себя,
Исполняя роль сполна.
Вот такому человеку
Мир предстанет во всей красе.
Для таких вот, для людей
Полон мир всегда друзей.
И в душе всегда у них
Звонко музыка звенит,
Словно там какая птица
Сладким пением своим
Помогает им забыть
Грусть-печаль и все иное
Нехорошее такое,
Что, как тень от жизни светлой,
Ни на шаг не отставая,
Все преследует их.
Но она им не ужасна,
Потому, что тень она,
Тенью й будет оставаться.
Бывает всяко в этой жизни,
Но нету хуже ничего,
Чем бродить по белу свету
Не зная места своего.
Так найди свою ты роль,
Друг мой милый, дорогой!
Жизнь прекрасная была,
Есть и будет навсегда!
03.04.98
* * *
Брат ты мне, или не брат, -
Все равно мне это.
Лишь бы понял ты одну
Истину на свете –
Жизнь ужасна без любви,
Без любви друг к другу
Автор - Віталій Кузьо
1976 р. н.
м.Самбір Львівської єпархії
Віталій Кузьо на Високому Замку у Львові