ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯДуховно-педагогічно-медичні аспекти освіти в Україні

"Духовно-педагогічно-медичні важелі освіти в Україні" - у такому руслі психологія управління досліджується карпатськими дослідниками на рубежі другого десятиліття двадцять першого віку Христового літочислення. Збагачення діючих та задіювання постійно ефективніших методик виховання (участь у Літургії, оздоровлення літніми школами та скаутськими таборуваннями, проведення хресних ходів на 3-5 днів до святинь русинського народу, організація спільних концертних та семінарських програм) нині вимагає якнайактивнішої співпраці фахівців усіх общин громадськости, представників віри, мистецтва і науки. Результат плідної співпраці - психологія реабілітації та ресоціалізації учнівської молоді та студентства, що якнайглибше укорінений у традиції розвитку словянських суспільств:
1. Створення високофахових реабілітаційних центрів.
2. координація та супровід сітки дитячих будинків сімейного типу.
3. Відродження фермерських господарств у селах.
4. Організація нових робочих місць в селі, де залишилося 30% населення.
5. Модернізація управління міжрегіональними та міжнародними ініціативами.
Нова парадигма управління вимагає розуміння значення місця і ролі окремих елементів системи, видів і механізмів її самозбереження і самовідтворення, аналізує інтеграційні економічні, соціальні і соціально-психологічні процеси.


Пріоритетами в новій психологічній концепції управління стають такі показники:

-  виявлення і збереження інтелектуальної еліти організації;

-  довіра під час виконання управлінських рішень;

-  відповідальність та обов’язковість працівників;

-  партнерський характер взаємозв’язків;

-  корпоративний дух взаємодії;

-  якість управлінських рішень;

-  здатність керівників до подолання психологічних бар’єрів під час нововведень;

-  орієнтація на досягнення успіху;

-  розгляд людини як найвищої цінності в організації [7, с. 62].

Нова психологічна концепція управління персоналом може будуватися на таких засадах:

1)  важливості психологічних інновацій, так само як соціальних та економічних;

2)  орієнтації управління на людину, її індивідуальні, психофізіологічні особливості, інтелектуальні здібності й професійні можливості; розвиток здібностей усіх працівників організації та ефективне їх використання на всіх рівнях управління; посилення і розвиток мотивації працівників;

3)  координованої активності співробітників на основі взаєморозуміння, співдружності; управлінські відносини згуртованості стають провідними; загальні проблеми вирішуються спільними зусиллями співробітників;

4)  інтегруванні інтересів працівників організації навколо загальних цілей. При цьому кооперативний стиль роботи має переважати;

5)  повної довіри до працівника, повазі до нього і надання йому самостійності;

6)  визнанні соціокультурної та етнопсихологічної природи управління, яка передбачає врахування керівниками традицій свого народу, поєднання загально­світової тенденції з місцевими особливостями [7, с. 63].

Перспективи подальших досліджень. Теоретичний огляд різних підходів та механізмів застосування процесу консультування показує широкі можливості для його застосування в органах державної влади. Для цього потребують свого вивчення та визначення теоретичні основи консультування, його предмет, цілі і завдання, професійні й етичні вимоги до психолога-консультанта та основні відмінності психологічного консультування від інших видів психологічної допомоги. Це може бути предметом подальших наукових досліджень.

 

Список використаних джерел

 

1.    Айві А. Цілеспрямоване інтерв’ювання і консультування. - К., 1998. - 487 с.

2.    Александров В.Т., Гусєв В.О. Послуги системи державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: Г.І.Мостовий, В.Я.Амбросов, О.Ю.Амосов та ін. - Х.: ХРІДУ НАДУ “Магістр”, 2003. - Вип. 3 (18). - С. 208-213.

3.    Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посіб. для студ. ст. курсів психол. ф-тів та від-нь ун-тів. - Х.: Фоліо, 1996. - 335 с.

4.    Браун М.П. Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. - К.: Основи, 2000. - 243 с.

5.    Вступ до аналізу державної політики: Навч. посіб. / В.Романов, О.Рудік, Т.Брус. - К.: Основи, 2001. - 238 с.

6.    Грановский В., Дацюк С., Хариманга Т. Аналитический доклад “Современные фабрики мысли”, 1999 год. - К.: Агентство гуманит. технологий, 1999. - 86 с.

7.    Орбан-Лембрик Л.Е. Основи психології управління: Монографія. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - 426 с.

8.    Посібник щодо проведення публічних консультацій: За підтримки Канад. агентства міжнар. розвитку / Міжнар. центр перспект. дослідж. - К., 2004. - 66 с.

9.    Роль исследовательских центров в странах с переходной экономикой // Трансформация. - 1999. - № 5. - С. 19-22.

10.    Сковорода Г. Пізнай в собі людину / Пер. М.Кашуба; Пер. поезії В.Войтович. - Л.: Світ, 1995. - 528 с.

11.    Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1998. - 800 с.

12.    Теорія і практика політичного аналізу: Навч. посіб. / За заг. ред. О.Л.Валевського, В.А.Ребкала. - К.: Міленіум, 2003. - 228 с.

13.    Управлінські аспекти соціальної роботи: Курс лекцій / М.Ф.Головатий, М.П.Лукашевич, Г.А.Дмитренко та ін. - К.: МАУП, 2004. - 368 с.

14.    Фройд З. Психоаналитические этюды / Сост. Д.И.Донского, В.Ф.Круглянского. - Минск: ООО “Попурри”, 1998. - 608 с.

15.    Філософія. Підручник / За заг. ред. Г.М.Горлача, В.Г.Кременя, В.К.Рибалка. - Х.: Консул, 2000. - 672 с.


На початок сторінки

Сайт создан в системе uCoz