™ƒЌ≤—“№ ѕќћ»—Ћ”, —Ћќ¬ј ≥ ƒ≤Ћј

„асто-густо нам, сучасним христи¤нам, бракуЇ вм≥нн¤ господарювати (р¤дити) власними талантами, навичками. як правильно сприймати т≥ чи ≥нш≥ виклики пол≥конфес≥йного строкатого сусп≥льства? як творчо в≥дпов≥дати на потреби нашого Ѕлижнього та узгоджувати вимоги культури ≥з сто¤нн¤м за правду, св≥дченн¤м в≥ри? ѕор¤дн≥сть в≥д слова пор¤док (у духовности, душевности та д≥¤х/повед≥нц≥). ќт, скаж≥мо, пор¤док у сприйманн≥ категор≥њ щаст¤ (залежне од ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й особистост≥):

Ѕлагоƒарн≥сть – Ѕлагоƒать – Ѕлаго√ов≥нн¤ – Ѕлагоѕолучн≥сть – Ѕлаго–одство

ўо можуть значити ц≥ простеньк≥ так≥ вже звичн≥ слова наш≥? ѕередус≥м те, що дарувати благо може лише вд¤чна людина. Ќаше щире «д¤кую» у прад≥д≥в звучало ще вд¤чн≥ше – ¤к побажанн¤ та нав≥ть молитва за людину (њњ пор¤тунок, њњ добрий стан): «—пасиЅ≥» (—паси-Ѕоже)! Ќа що в≥дпов≥далос¤ смиренно: «ќй та нема за що», або «ѕожалуй ста» (себто дай, Ѕоже, ще ста люд¤м такоњ радост≥, благодат≥).

“ак само ≥ з благодаттю. “ому, хто не вм≥Ї дати, ¤к навчитис¤ вд¤чно приймати? ћожна бути матер≥ально багатим, а справжнього благо-получч¤ так ≥ не зазнати у своЇму житт≥. ‘естиваль христи¤нськоњ п≥сн≥ «Ѕлагодатне небо» у  иЇв≥ (www.blagonebo.org.ua) дивовижно чуйно повертаЇ сучасн≥й молод≥ стежинку до правдивого зм≥сту сл≥в «небо», «р≥д» (родослов≥Ї), «природа» (при-рода), «що добре ≥ що Їсть красно – жити брат≥њ вкуп≥», «слав¤не» (од —лава Ѕожа) та «слов'¤ни» од «—лово Ї у Ѕога».

ќдин кињвський ф≥лософ запитував студент≥в на лекц≥њ: «—каж≥ть, шановн≥, а що таке «благогов≥ти»?.. ¬ажко по¤снити? Ќабагато легше вам нин≥ сказати що таке «кайф» або «балдьож»... ¬лучно зауважено. ј ще ¤кщо поринути у значенн¤ корен≥в цих сл≥в, то ч≥тко стаЇ зрозум≥ло, що гов≥Ї паломник, причасник перед св¤том, перед “ањнством, а «кайф ловить» балда (украњнськ≥ в≥дпов≥дники – нездара, недоумок, волоцюга, пройдисв≥т).

÷≥лковито розважливе ставленн¤ до себе, до кожного свого слова, думки, д≥њ народжуЇ благо-желательность (добро-зичлив≥сть). Ќер≥дко у людини бувають стани втоми, голоду коли нападаЇ роздратуванн¤ чи нех≥ть. —аме тод≥, за порадами старц≥в та духовних наставник≥в, варто було стати навкол≥шки, помолитис¤ та побажати добра комусь, бо не дай Ѕоже, вирветьс¤ лихе слово чи лайка у в≥дпов≥дальну мить – тод≥ начувайс¤! Ќедарма в народ≥ гр≥х обмовл¤ти когось називають «перемивати к≥сточки». ««а мнов лет≥ла нечиста думка, направду така кепська же мусила'м б≥гти чимдуж... “еперка нич ми не страшно, бо то с¤ минуло». ќт ¤краз лаборатор≥¤ помисл≥в, почутт≥в, вислов≥в, д≥й христового посл≥довника щоденно й навчаЇ творити в ≥нтонац≥њ «даруй ми вчасно зр≥ти мо¤ прегр≥шен≥¤ ≥ не осуждати брата моЇго», «ƒух же ц≥ломудр≥¤, смиренномудр≥¤ терп≥н≥¤ й любов≥ даруй ми, рабу “воЇму».

÷≥л≥сн≥сть мудруванн¤ (читай наших слов'¤нських св≥точ≥в: свт. ≤оанна Ўанхайського ≥ —ан-‘ранциського, свт. ѕетра  ињвського ≥ √алицького, ≤вана ‘ранка, —тефана  овал≥ва, —ерг≥¤ јверинцева, прот. јндр≥¤ “качова) ви¤вл¤Їтьс¤ насл≥дком виправленн¤ людськоњ природи, поверненн¤ помислам, почутт¤м, словам та д≥¤м простоти, правильного пор¤дку, пор¤дности.

Ant-RUS “исевич

 ќЌ÷≈ѕ÷≤я ћќЋќƒ≤∆Ќќ√ќ —Ћ”∆≤ЌЌя
” –јѓЌ—№ ќѓ ѕ–ј¬ќ—Ћј¬Ќќѓ ÷≈– ¬»

1. Ќеобх≥дн≥сть молод≥жного служ≥нн¤ в ÷еркв≥

—в≥дченн¤ ÷еркви про спас≥нн¤ звернене до вс≥х без розр≥зненн¤ в≥ку, стат≥ та нац≥ональност≥.

ƒо кожного з нас √осподь звертаЇтьс¤ особисто, бажаЇ розмовл¤ти з нами "лице до лиц¤". —в¤тий јпостол ѕавло так розпов≥даЇ про своЇ служ≥нн¤: "ƒл¤ ≥удењв ¤ був ¤к ≥удей, щоб придбати ≥удењв; дл¤ п≥дзаконних був ¤к п≥дзаконний, щоб придбати п≥дзаконних; дл¤ тих, що не мають закону, - був ¤к такий, що не маЇ закону (не будучи таким, що не маЇ закону перед Ѕогом, але п≥дзаконеним ’ристу), щоб придбати тих, ¤к≥ не мають закону; дл¤ нем≥чних був ¤к нем≥чний, щоб придбати нем≥чних. ƒл¤ вс≥х ¤ став ус≥м, щоб спасти хоч де¤ких" (1  ор. 9, 20-22).

≤накше кажучи, пастирське служ≥нн¤ маЇ в≥днайти ту форму зверненн¤, ¤ка була б близькою кожному, хто слухаЇ з в≥рою. —ьогодн≥ особливого зверненн¤ до себе потребуЇ молодь.

ƒо категор≥њ молод≥ у вузько специф≥чному розум≥нн≥ в≥днос¤ть людей у в≥ц≥ в≥д 18-20 до 28-30 рок≥в. «а б≥льш широкого розум≥нн¤ до ц≥Їњ категор≥њ включають к≥лька в≥кових груп:

• дитинство - в≥д народженн¤ до 10 рок≥в;
• отроцтво - в≥д 10 до 14 рок≥в;
• юн≥сть - в≥д 14 до 18-24 рок≥в;
• молод≥сть - в≥д 18-24 до 28-30 рок≥в.

 ожний в≥ковий етап маЇ своњ особливост≥, але водночас весь пер≥од молодост≥ людини маЇ схож≥ психолог≥чн≥ характеристики, що даЇ змогу об'Їднати вс≥ ц≥ етапи.

ѕо-перше, це час, коли людина вперше зустр≥чаЇтьс¤ з багатьма ¤вищами житт¤ ≥ часто ви¤вл¤Їтьс¤ не готовою до ц≥Їњ зустр≥ч≥. ÷е породжуЇ почутт¤ невпевненост≥, пригн≥ченост≥, потребу в пошуках життЇвоњ опори. „асто молода людина вдаЇтьс¤ до неадекватних спроб вир≥шити своњ проблеми. ¬одночас, шукаючи опори в ≥нших, зазнаючи гостроњ потреби в сп≥лкуванн≥, молода людина сама стаЇ опорою дл¤ своњх друз≥в ≥ близьких.

ѕо-друге, це час, коли людина постаЇ перед потребою зробити св≥й життЇвий виб≥р, њй доводитьс¤ обирати профес≥ю, друз≥в, подружж¤ ≥, найважлив≥ше, робити моральний виб≥р. Ќе маючи належного досв≥ду ≥ за в≥дсутност≥ ≥стинних духовно-моральних ор≥Їнтир≥в, молода людина губитьс¤ на життЇвих шл¤хах. ¬она боњтьс¤ вз¤ти на себе т¤гар в≥дпов≥дальност≥ за св≥й виб≥р. јктивний пошук смислу житт¤ може привести молоду людину ¤к на ≥стинний шл¤х прийн¤тт¤ в≥дпов≥дальност≥ за свою долю, так на хибну путь перекладанн¤ такоњ в≥дпов≥дальност≥ на р≥зного гатунку "лжевчител≥в".

ѕо-третЇ, молод≥сть - це час зростанн¤, становленн¤, розвитку, навчанн¤ людини, њњ п≥дготовки до дорослого повноц≥нного житт¤. ” цей час людина прагне все п≥знати самост≥йно, у н≥й великою Ї сила життЇвоњ активност≥, потреба у самоутвердженн≥ та саморозвитку, њњ погл¤ди часто стають максимал≥стськими. ј проте, њњ серце в≥дкрите дл¤ д≥¤льного служ≥нн¤, в ¤кому вона може знайти умови дл¤ розвитку свого багатого внутр≥шнього потенц≥алу. « одного боку, молодь прагне до зростанн¤, а з ≥ншого - вразлива щодо принад ≥ спокус св≥ту цього. ѕозиц≥¤ молод≥ завжди активна й д≥¤льна. јле справжнього смислу набуваЇ лише та д≥¤льн≥сть, ¤ка спр¤мована на служ≥нн¤ Ѕогу й ближн≥м. «аклик до д≥¤льного служ≥нн¤, звернений до сучасноњ молод≥, здатний привести њњ в лоно ѕравославноњ ÷еркви. ” ÷еркв≥ молоде покол≥нн¤ зможе знайти ≥стинн≥ ц≥нност≥, ор≥Їнтири, життЇву опору, необх≥дн≥ умови дл¤ розкритт¤ свого внутр≥шнього потенц≥алу. ” церковному служ≥нн≥ людина духовно зростаЇ "в м≥ру повного в≥ку ’ристового" (™ф. 4, 13). јдже ≥ —ам √осподь ≤≥сус ’ристос говорить —воњм учн¤м: "—ин „олов≥чеський не дл¤ того прийшов, щоб …ому служили, але щоб послужити ≥ в≥ддати душу —вою за визволенн¤ багатьох" (ћк. 10.45).
 

2. ќрган≥зац≥¤ молод≥жного служ≥нн¤ в ”крањнськ≥й ѕравославн≥й ÷еркв≥

Ћюдство завжди розум≥ло необх≥дн≥сть особливо уважного ставленн¤ до молодого покол≥нн¤. ѕри цьому головна увага надавалас¤ систем≥ осв≥ти. ” ѕравославн≥й ÷еркв≥ пон¤тт¤ "осв≥та" завжди пов'¤зувалос¤ ≥з словом "св≥тло". √осподь ≥ Ѕог наш ≤≥сус ’ристос так говорив про —ебе: "я св≥тло св≥тов≥; хто п≥де всл≥д за ћною, той не ходитиме в темр¤в≥, а матиме св≥тло житт¤". —творена за образом ≥ подобою Ѕожою людина, згр≥шивши, втратила це св≥тло, образ Ѕожий у н≥й був потьмарений. ¬≥дновленн¤ "образу" ≥ Ї головна мета христи¤нського аскетичного подвигу. "Ѕудьте насл≥дувачами мене, ¤к ≥ ¤ ’риста", - говорить апостол ѕавло (1  ор. II, 1), закликаючи в≥рних "до в≥дновленн¤ й удосконаленн¤ в соб≥ Ѕожественноњ подоби, вказуючи на —в¤т≥ший ќбраз досконалост≥ нових людей, в≥дтворених, оновлених спокутою" (свт. ≤гнат≥й Ѕр¤нчанинов).

” православн≥й традиц≥њ вказуЇтьс¤ на необх≥дн≥сть осв≥ти водночас розуму ≥ серц¤ людини. "—в≥тло одн≥Їњ науковоњ осв≥ти без ≥стини ’ристовоњ Ї св≥тло м≥с¤ц¤ без сонц¤. —в≥тло холодне, неживе", - писав св¤титель ‘≥ларет (ƒроздов). ¬ осв≥т≥ людськоњ особистост≥ бере участь сама людина. Ѕожий промисел. ÷ерква ≥ людська сп≥льнота. ” т≥сному зв'¤зку з осв≥тн≥м процесом перебуваЇ процес вихованн¤, п≥д ¤ким ми розум≥Їмо д≥њ сусп≥льства, ц≥леспр¤мован≥ на всеб≥чний розвиток людини. ¬ихованн¤ включаЇ в себе два основних моменти: навчанн¤ та сп≥лкуванн¤.

∆итт¤ ≥ вихованн¤ молод≥ за минулих стол≥ть в≥дбувались у ÷еркв≥, навчальному заклад≥ й у родин≥. –одина, ¤к мала церква, здатна була вс≥л¤ко спри¤ти розвитков≥ особистост≥ в традиц≥¤х христи¤нського благочест¤. ” наш час с≥м'¤ переживаЇ глибоку кризу. √либоке духовно-моральне зб≥дн≥нн¤ спричинилос¤ до ослабленн¤ традиц≥йних с≥мейних зв'¤зк≥в. –озвиток цив≥л≥зац≥њ зв≥льнив член≥в с≥м'њ в≥д необх≥дност≥ жорсткоњ ≥нтеграц≥њ дл¤ п≥дтриманн¤ ф≥зичного ≥снуванн¤. –одинний союз перетворивс¤ на поле бран≥ м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою, батьками ≥ д≥тьми. «в≥льнена в≥д господарських обов'¤зк≥в у с≥м'њ, молодь не набуваЇ через це навичок з утриманн¤ власноњ ≥ до того ж маЇ багато в≥льного часу, не зайн¤того безпосередньо навчальним процесом. «а даними соц≥олог≥чних досл≥джень, к≥льк≥сть в≥льного часу за останн≥ сто рок≥в зросла в дес¤тки раз≥в.

ћолодь завжди мала прагненн¤ до навчанн¤ ≥ до сп≥лкуванн¤. якщо —учасне сусп≥льство спроможне тою чи ≥ншою м≥рою керувати навчальним процесом юних громад¤н, то дозв≥лл¤ сьогодн≥ дедал≥ б≥льше п≥дпадаЇ п≥д контроль асоц≥альних структур. Ўоу-б≥знес, друкована та в≥деопродукц≥¤, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, комп'ютерн≥ програми, мережа "≤нтернет" пропагують насильство, цин≥зм, вседозволен≥сть, перетворюючи молоду людину на раба примх, сластолюбства, пристрастей. “аке проводженн¤ часу щонайб≥льше спри¤Ї замислу ворога знеособити людину, принизити в н≥й божественний образ ≥ п≥дкорити гр≥ху.

ѕсихолог≥чна природа молодоњ людини д≥алог≥чна. ” п≥дл≥тковому та юнацькому в≥ц≥ потреба в особист≥сному сп≥лкуванн≥ з однол≥тками стаЇ нагальною. ”с≥ життЇв≥ ¤вища п≥дл≥ток ≥ юнак розгл¤даЇ через призму свого сп≥лкуванн¤ з друз¤ми.

ѕрагненн¤ молод≥ до сп≥лкуванн¤ активно використовують д≥лки шоу-б≥знесу та нарко≥ндустр≥њ, говор¤чи юнакам ≥ д≥вчатам: "ѕриходьте до нас, ви нам потр≥бн≥, сп≥лкуйтесь з нами й у нас". ћолода людина в≥дчуваЇ, що до нењ ви¤вл¤ють ≥нтерес, вона потр≥бна. ≤ надто п≥зно починаЇ розум≥ти, що ви¤влена до нењ уважн≥сть з боку представник≥в масовоњ культури була потр≥бна лише дл¤ того, щоб вит¤гнути з нењ поб≥льше грошей, отримати за й рахунок матер≥альн≥ ц≥нност≥. Ќадто п≥зно вона усв≥домлюЇ, що так≥ засоби сп≥лкуванн¤, ¤к наркотики, руйнують њњ особист≥сть, а т≥ ц≥нност≥, ¤к≥ вона обрала, ¤к≥. власне, њй нав'¤зали, робл¤ть њњ житт¤ безглуздим ≥ н≥кчемним.  оли людина, нарешт≥, це усв≥домить, то ви¤витьс¤, що молод≥сть уже минула, адже молод≥сть - це стан душ≥, готовоњ до ѕреображенн¤ у ’рист≥. ¬тративши цю готовн≥сть, людина опин¤Їтьс¤ на краю пр≥рви. ’вил¤ суњцид≥в, марг≥нал≥зац≥¤ ≥ крим≥нал≥зац≥¤ сучасного молодого покол≥нн¤ - це в≥дплата сусп≥льству за неуважн≥сть до потреб молод≥, њњ ≥нтерес≥в ≥ сутн≥сних основ њњ житт¤.

ѕравославна ÷ерква здатна ви¤вити справжню зац≥кавлен≥сть щодо дол≥ молод≥ й потребу в кожн≥й людин≥, ¤ка обрала житт¤ у ’рист≥. "¬есь закон в одному слов≥ м≥ститьс¤; люби ближнього твого, ¤к самого себе" (√ал. 5, 14). ѕравославна ÷ерква спроможна дати людин≥ найвищу можлив≥сть сп≥лкуванн¤ - Ївхаристичне сп≥лкуванн¤. ѕравославна ÷ерква здатна сповнити бутт¤ людини справжн≥м зм≥стом. Ќа сьогодн≥ ”крањнська ѕравославна ÷ерква, ¤ка прот¤гом дес¤тил≥ть зазнавала багатьох гон≥нь ≥ утиск≥в, в≥дновлюЇ своњ структури. «роблен≥ велик≥ кроки у формуванн≥ системи богословськоњ осв≥ти, в орган≥зац≥њ духовно-просв≥тницькоњ роботи.

Ќин≥ перед ÷ерквою постало ще одне завданн¤ - орган≥зац≥¤ в≥льного часу, дозв≥лл¤ молод≥.

ƒуховна осв≥та не Ї вин¤тковою прерогативою православних шк≥л ≥ навчальних заклад≥в. “ому, говор¤чи про православну осв≥ту, необх≥дно враховувати вс≥ аспекти житт¤ молод≥. ј це, власне, ≥ Ї навчанн¤ ≥ сп≥лкуванн¤ - сп≥лкуванн¤ у безпосередньому своЇму значенн≥ й у тому розум≥нн≥, що дл¤ молодоњ людини будь-¤ка д≥¤льн≥сть Ї частиною њњ д≥алогу ≥з св≥том ≥ людьми.

Ќавчанн¤ здеб≥льшого зд≥йснюЇтьс¤ в школ≥, а сп≥лкуванн¤ - поза шк≥льними ст≥нами. ј проте ≥ те, й ≥нше Ї сторони одного виховного процесу. ƒобре, ¤кщо школа здатна ц≥лком охопити обидв≥ ц≥ сторони. јле це не Ї головним завданн¤м школи.

ќрган≥зувати сп≥лкуванн¤ молодих людей Ї безпосередн≥м завданн¤м параф≥¤льноњ громади.

” виховному процес≥ навчанн¤ та сп≥лкуванн¤ т≥сно пов'¤зан≥ пом≥ж собою. –еал≥њ сучасного церковнопараф≥¤льного житт¤ говор¤ть про р≥зн≥ можливост≥ в галуз≥ православного вихованн¤:

  1. ќрган≥зац≥¤ навчанн¤ ≥ сп≥лкуванн¤ д≥тей у параф≥њ.
  2. ќрган≥зац≥¤ рел≥г≥йного навчанн¤ у рамках нед≥льноњ школи.
  3. ѕривнесенн¤ елемент≥в рел≥г≥йного навчанн¤ в загальноосв≥тн≥х школах.
  4. ќрган≥зац≥¤ сп≥лкуванн¤ молод≥, ¤ка навчаЇтьс¤ в церковних навчальних закладах.
  5. ќрган≥зац≥¤ сп≥лкуванн¤ в межах параф≥њ д≥тей, ¤к≥ навчаютьс¤ в загальноосв≥тн≥х школах та ≥нших навчальних закладах.
  6. ќрган≥зац≥¤ у параф≥њ навчанн¤ в православному навчальному загальноосв≥тньому заклад≥.
  7. ќрган≥зац≥¤ сп≥лкуванн¤ учн≥в православноњ загальноосв≥тньоњ ≥ нед≥льноњ шк≥л з д≥тьми, ¤к≥ навчаютьс¤ у св≥тських школах, а також сп≥лкуванн¤ параф≥¤льноњ молод≥ з т≥Їю, ¤ка прагне вв≥йти в церковне житт¤.

яка б з наведених можливостей не мала м≥сц¤, вс≥ вони мають зд≥йснюватис¤ на основ≥ соборного параф≥¤льного житт¤. ÷ерковна параф≥¤ повинна надавати особливоњ уваги можливост≥ орган≥зувати сп≥лкуванн¤ молод≥. „ерез таке сп≥лкуванн¤ молодь могла б, насамперед, набути реального досв≥ду церковного житт¤, ви¤вити себе в ди¤кон≥чному служ≥нн≥, знайти благочестивих друз≥в. ќсв¤ченн¤ житт¤ молодоњ людини в тому й пол¤гаЇ, щоб ус≥ шл¤хи њњ були перед √осподом: "¬еселись, юначе, в юност≥ твоњй, ≥ нехай вкушаЇ серце твоЇ радост≥ у дн≥ юност≥ твоЇњ, ≥ ходи шл¤хами серц¤ твого ≥ за баченн¤м очей твоњх; т≥льки знай, що за все це Ѕог приведе тебе на суд" (≈кл. 11.9).
 

3. ÷≥л≥ молод≥жного служ≥нн¤

1. —при¤ти уцерковленню вс≥х стор≥н житт¤ молод≥. ѕроцес православноњ осв≥ти повинен охопити вс≥ сторони житт¤ молодоњ людини. ” тому числ≥ й таку важливу дл¤ нењ, ¤к в≥льний час - позаурочний час, вих≥дн≥ дн≥, кан≥кули. ћолодь повинна мати можлив≥сть орган≥зувати своЇ дозв≥лл¤ у церковн≥й громад≥. “ут п≥дл≥ток або юнак повинн≥ знайти в≥дпов≥д≥ на найпотаЇмн≥ш≥ й найважлив≥ш≥ дл¤ них питанн¤, набути досв≥ду сп≥вжитт¤ ≥ нав≥ть основи практичних життЇвих навичок.

ƒуже важливо орган≥зувати таку д≥¤льн≥сть сп≥льно з родиною п≥дл≥тка або юнака. «а словами св¤тител¤ ‘еофана «атворника, "дух в≥ри та благочест¤ батьк≥в сл≥д вважати наймогутн≥шим засобом до збереженн¤ й вихованн¤ й укр≥пленн¤ благодатного житт¤ в людин≥". јле сьогодн≥, найчаст≥ше, сам≥ д≥ти привод¤ть до ÷еркви своњх батьк≥в. Ѕезперечно, у цьому √осподь ¤вл¤Ї нам особливу роль служ≥нн¤ молодих людей.

2. јктивно залучати молодь до ди¤кон≥чного служ≥нн¤ ”крањнськ≥й ѕравославн≥й ÷еркв≥.

«а своЇю природою молодь д≥¤льна, активна. ÷ерковна параф≥¤ повинна використовувати њњ потенц≥ал. ¬≥д час≥в першохристи¤нських громад члени громади благословл¤лис¤ на р≥зн≥ служ≥нн¤. "“од≥ дванадц¤ть јпостол≥в, скликавши багато учн≥в, сказали: не личить вам, залишивши слово Ѕоже, п≥клуватис¤ про столи. ќтже, братт¤, вибер≥ть з-пом≥ж себе с≥м муж≥в доброњ слави, сповнених —в¤того ƒуха ≥ мудрост≥; ≥ поставимо на цю службу" (ƒ≥¤н. 6, 2-3). —оц≥альне служ≥нн¤ молодих матиме, з одного боку, найблаготворн≥ший вплив на њхн≥й розвиток ¤к ревних христи¤н, а з ≥ншого - спри¤тиме поширенню ди¤кон≥њ нашоњ ÷еркви у сучасному сусп≥льств≥.

3. —при¤ти утвердженню православноњ в≥ри у молодих людей, усв≥домленню ними м≥с≥њ ÷еркви в сучасному св≥т≥. Ќести зв≥стку про ÷еркву ≥ спас≥нн¤ у молод≥жне оточенн¤. —при¤ти поширенню в сусп≥льств≥, серед молод≥ способу житт¤, заснованому на Ївхаристичному сп≥лкуванн≥.

Ќе вс≥ молод≥ люди або њхн≥ батьки мають живий ≥нтерес до рел≥г≥йноњ осв≥ти ¤к такоњ. ¬одночас рел≥г≥йна осв≥та, сп≥льно з орган≥зац≥Їю ≥нших важливих дл¤ молод≥ заход≥в, здатна вв≥йти у св≥дом≥сть молодоњ людини. —ьогодн≥ поза ст≥нами навчальних заклад≥в молодь отримуЇ величезний пот≥к словесноњ та образноњ ≥нформац≥њ, ¤ка формуЇ њњ у¤вленн¤ про смисл житт¤, життЇв≥ ц≥нност≥, про ставленн¤ до себе ≥ своњх близьких. Ќа жаль, у цьому потоц≥ ще слабо вир≥зн¤Їтьс¤ голос ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви, ¤ка насправд≥ збер≥гаЇ спос≥б житт¤, запов≥даний √осподом, ¤к Їдиний шл¤х до спас≥нн¤. ƒл¤ молодих людей важливим Ї особист≥сне сп≥лкуванн¤, звернене до њхн≥х сердець. "≤д≥ть по всьому св≥ту ≥ пропов≥дуйте ™вангел≥Ї всьому твор≥нню" (ћк. 16,15).

4. —при¤ти д≥алогу, Їдност≥ молод≥ в православн≥й ÷еркв≥. ¬оцерковлен≥ молод≥ люди так само прагнуть до сп≥лкуванн¤, обговоренн¤ загальних проблем, сп≥льноњ д≥¤льност≥, сп≥льного служ≥нн¤ ближн≥м. ћолод≥ люди завжди в≥дкрит≥ дл¤ д≥алогу ≥ з тими, хто под≥л¤Ї њхн≥ погл¤ди, ≥ з тими, кого б вони хот≥ли б переконати. ћожлив≥сть в≥дчути Їдн≥сть православних христи¤н необх≥дна дл¤ того, щоб через це в≥дкрилась св≥тов≥ любов Ѕожа, ¤влена в Їдност≥ —в¤тоњ ∆ивоначальноњ “ройц≥: "ўоб ус≥ були Їдине: ¤к “и, ќтче, в ћен≥, ≥ я в “об≥, так ≥ вони нехай будуть в Ќас Їдине, - щоб ув≥рував св≥т, що “и послав ћене (≤н. 17,21).

5. —при¤ти св¤щеннослужител¤м, активним мир¤нам ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви в набутт≥ досв≥ду роботи з молоддю. ¬ажливим завданн¤м молод≥жного служ≥нн¤ Ї п≥дготовка св¤щеника, активних мир¤н до молод≥жноњ роботи. ÷е загальне завданн¤ православних навчальних заклад≥в, в≥дд≥лу з рел≥г≥йноњ осв≥ти й в≥дд≥лу молод≥жного служ≥нн¤. ƒл¤ зд≥йсненн¤ молод≥жного, педагог≥чного служ≥нн¤ необх≥дн≥ дв≥ умови: щира в≥ра ≥ любов до людини. «асновник в≥тчизн¤ноњ педагог≥чноњ науки  .ƒ.”шинський писав: "ƒл¤ того, щоб стати христи¤нським педагогом потр≥бно згл¤нутис¤ на потреби дитини, зазирнути в њњ душу". —вою статтю "ƒумки про рел≥г≥йне вихованн¤ д≥тей" митрополит —урозький јнтон≥й розпочинаЇ словами: "я ц≥лком переконаний, що займатис¤ д≥тьми може будь-¤ка людина, ¤ка њх розум≥Ї ≥ може передати њм свою в≥ру, - не т≥льки головн≥, розумов≥ знанн¤, а й гор≥нн¤ власного серц¤ ≥ розум≥нн¤ шл¤х≥в Ѕожих".  

4. «авданн¤ молод≥жного служ≥нн¤

1. Ќакопиченн¤, узагальненн¤ й поширенн¤ досв≥ду молод≥жного служ≥нн¤ на параф≥¤льному, благочинницькому та Їпарх≥альному р≥вн¤х.

—ьогодн≥ в Їпарх≥¤х, у параф≥¤х Ї багатий досв≥д молод≥жноњ роботи, але часто нав≥ть близьк≥ сус≥ди не знають про житт¤ один одного. ѕотр≥бен координац≥йний центр, ¤кий м≥г би збирати, узагальнювати й поширювати необх≥дний позитивний досв≥д.

2. ќрган≥зац≥¤ соц≥ального служ≥нн¤ православноњ молод≥. ѕ≥дтримка р≥зних соц≥альних ≥н≥ц≥атив православноњ молод≥, залученн¤ до ц≥Їњ д≥¤льност≥ зац≥кавлених державних ≥ громадських орган≥зац≥й. —ьогодн≥ перед державою стоњть багато нагальних питань, вир≥шенню ¤ких могли б поспри¤ти молод≥ православн≥ люди - допомога б≥дним, хворим, знедоленим, сиротам. ќрган≥зац≥¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ мала б найб≥льший усп≥х за умови сп≥льноњ роботи з м≥сцевими органами влади, а також за њњ ефективноњ координац≥њ.

3. ќрган≥зац≥¤ сп≥лкуванн¤ православноњ молод≥ у форм≥ д≥алогу, обм≥ну думками, дискус≥й.

ѕроведенн¤ "круглих стол≥в", дискус≥й, конференц≥й, обговоренн¤ важливих дл¤ православноњ молод≥ питань у засобах масовоњ ≥нформац≥њ. ѕроведенн¤ зустр≥чей молод≥ з ≥Їрархами, в≥домими богословами, св¤щеннослужител¤ми ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви.

4. —творенн¤ ≥нформац≥йного простору дл¤ молодих православних людей.

ќрган≥зац≥¤ православного молод≥жного видавництва, ¤ке б випускало газету, часопис, книжки дл¤ молод≥. ћожливо створити св≥й сервер в електронн≥й мереж≥, готувати рад≥о- ≥ телепрограми.

5. ¬ходженн¤ в ≥нформац≥йний прост≥р молодих людей, ¤к≥ перебувають поза ÷ерквою.

Ѕрати активну участь у робот≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, ор≥Їнтованих на молод≥жну аудитор≥ю, ц≥л≥ й завданн¤ ¤ких не суперечать церковн≥й д≥¤льност≥.

6. ќрган≥зац≥¤ дозв≥лл¤ дл¤ с≥мей церковних ≥ тих, ¤к≥ хочуть брати участь у церковному житт≥.

Ѕагато ¤к≥ с≥м'њ, думаючи про св≥й в≥дпочинок або про в≥дпочинок своњх д≥тей, стикаютьс¤ з проблемою бездуховност≥ оточенн¤, до ¤кого можуть потрапити д≥ти у св≥тському будинку в≥дпочинку, прим≥ському табор≥. Ќеобх≥дно п≥клуватис¤ про створенн¤ умов дл¤ повноц≥нного с≥мейного в≥дпочинку при параф≥¤х.

7. —творенн¤ умов дл¤ додаткового розвитку д≥тей ≥ юнацтва.

ѕотр≥бно надати дитин≥, юнаку можлив≥сть в≥дв≥дувати зан¤тт¤ гуртк≥в, спортивн≥ секц≥њ, клуби, де зд≥йснюЇтьс¤ православне вихованн¤.

8. ѕ≥дготовка педагог≥в до зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ з православного вихованн¤ на параф≥¤льному р≥вн≥.

ѕотр≥бно активно залучати педагог≥в, ¤к≥ спов≥дують ѕравослав'¤, але працюють у св≥тських навчальних закладах, до посильного молод≥жного служ≥нн¤ у параф≥њ.

9. ѕ≥дготовка св¤щеннослужител≥в, активних параф≥¤н, слухач≥в православних навчальних заклад≥в до зд≥йсненн¤ педагог≥чноњ, виховноњ д≥¤льност≥.

Ќеобх≥дним Ї створенн¤ системи п≥дготовки в≥руючих, ¤к≥ бажають брати участь у молод≥жному служ≥нн≥, до такоњ д≥¤льност≥.

10.  оординац≥¤ молод≥жного служ≥нн¤ на р≥зних адм≥н≥стративних р≥вн¤х ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви.  оординац≥ю такоњ д≥¤льност≥ сл≥д зд≥йснювати на параф≥¤льному, благочинницькому, Їпарх≥альному та загальноцерковному р≥вн¤х.

11. Ќаданн¤ можливост≥ дл¤ духовного оп≥куванн¤ ≥снуючих молод≥жних об'Їднань, ¤к≥ мають бажанн¤ перебувати п≥д омофором ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви.

¬ажливим Ї створенн¤ можливостей дл¤ духовного оп≥куванн¤ св≥тських дит¤чих ≥ молод≥жних орган≥зац≥й, ¤к≥ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть п≥д омофором ”крањнськоњ ѕравославноњ ÷еркви.
 

5. ѕринципи орган≥зац≥њ молод≥жного служ≥нн¤

1. ќсобист≥сний характер сп≥лкуванн¤.

—п≥лкуванн¤ з молодою людиною маЇ грунтуватис¤ на поваз≥ до нењ ¤к в≥льноњ особи.  р≥м того, необх≥дно, щоб у молод≥жному служ≥нн≥ брали участь глибоко церковн≥ люди.

2. ¬рахуванн¤ ≥ндив≥дуальних ≥ в≥кових особливостей.  ожн≥й людин≥ притаманн≥ ≥ндив≥дуальн≥ характеристики: в≥ков≥, психолог≥чн≥ (темперамент, здатност≥), осв≥тн≥, культурн≥. ≤гноруванн¤ цих особливостей спричин¤Їтьс¤ до знеособленн¤ сп≥лкуванн¤, згубно в≥дбиваЇтьс¤ на виховному процес≥.

3. Ќе повчанн¤, а живе сп≥лкуванн¤.

ћолод≥ люди потребують не словесного повчанн¤, а живоњ щироњ зац≥кавленост≥, уважност≥ до њхнього житт¤. ќсоблив≥стю молод≥жного служ≥нн¤ Ї те, що молода людина, ¤ку ми хочемо залучити до церковного житт¤, маЇ сприйматис¤ нами ¤к активна особа, ¤к≥й ми лише допомагаЇмо розкритись у церковному д≥¤нн≥.

4. —п≥льна участь.

ƒуже важливо, щоб церковна д≥¤льн≥сть, соц≥альне служ≥нн¤, до ¤ких залучаЇтьс¤ молодь, мали не специф≥чно виховний характер, а були однаково ц≥кавими й важливими дл¤ вс≥х учасник≥в, включаючи орган≥затор≥в. “≥льки тод≥ така д≥¤льн≥сть перетворюЇтьс¤ на повнокровне церковне житт¤.

5. ќснова молод≥жноњ роботи - церковна параф≥¤. ќсновним м≥сцем орган≥зац≥њ служ≥нн¤ молод≥ ≥ дл¤ молод≥ повинна стати церковна параф≥¤, церковна громада. ƒе б ц¤ д≥¤льн≥сть не зд≥йснювалас¤ - у дит¤чому табор≥, л≥карн≥, церковнопараф≥¤льн≥й школ≥, вона маЇ бути т≥сно пов'¤зана з житт¤м церковноњ громади. ”се, що робитьс¤ в рамках такоњ д≥¤льност≥, зд≥йснюЇтьс¤ з благословенн¤ св¤щенноначал≥¤ та параф≥¤льного духовенства.

6. ” родин≥ ≥ через родину.

Ќеобх≥дно ¤комога активн≥ше залучати с≥м'њ молодих людей до справи молод≥жного служ≥нн¤. ” родин≥, ¤ка бере участь у церковному житт≥, ¤кнайповн≥ше буде зд≥йснюватис¤ христи¤нський ≥деал служ≥нн¤ ближньому.

7. ѕростота стосунк≥в.

—в. ≤оанн  ронштадтський писав: "ƒуша людська за природою проста ≥ все просте легко засвоюЇ соб≥, перетворюЇ на своЇ житт¤ ≥ сутн≥сть, а вс≥ хитрощ≥ в≥дштовхують в≥д себе, ¤к непритаманне њњ природ≥, ¤к непотр≥бне см≥тт¤... Ќе в тому смисл, щоб викласти багато, а в тому, щоб викласти небагато, але таке, що суттЇво потр≥бне дл¤ учн¤ в його становищ≥".

—тосунки, ¤к≥ складаютьс¤ м≥ж учасниками молод≥жного служ≥нн¤, повинн≥ мати риси Ївангельськоњ простоти.

8. ѕринцип системност≥.

” робот≥ з молоддю дуже важливо охопити вс≥ сторони житт¤ молодоњ людини.  оли п≥сл¤ зан¤ть у православн≥й школ≥ юнак приходить у дв≥р, де проводить увесь св≥й в≥льний час, "дворов≥ ц≥нност≥" можуть ви¤витис¤ значно приваблив≥шими, н≥ж те, чого навчають у школ≥.

 р≥м того, молод≥жне служ≥нн¤ не може вестис¤ в≥д нагоди до нагоди, а потребуЇ посл≥довност≥ й надзвичайноњ в≥дпов≥дальност≥.

9. ѕринцип ц≥л≥сност≥.

ћолод≥жне служ≥нн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ у православн≥й параф≥њ, не повинно бути в≥докремленим. ¬оно маЇ в≥дбуватис¤ в контекст≥ параф≥њ ≥ бути складовою церковного житт¤. ¬оно Ї продовженн¤м л≥тург≥йного житт¤. ћолод≥жне служ≥нн¤ повинно бути частиною м≥с≥онерського, осв≥тнього, ди¤кон≥чного та ≥нших напр¤мк≥в д≥¤льност≥ православноњ громади.
 

6. ќсновн≥ форми д≥¤льност≥ молод≥жного служ≥нн¤ в ”крањнськ≥й ѕравославн≥й ÷еркв≥

1. «алученн¤ молод≥ до параф≥¤льного житт¤. ћолодь може бути включена в ус≥ напр¤мки д≥¤льност≥ церковноњ параф≥њ - чи то оп≥куванн¤ над м≥сцевою л≥карнею, дит¤чим притулком, шефство над в≥йськовою частиною, чи м≥с≥онерська робота.

2. —творенн¤ православних молод≥жних орган≥зац≥й. ”крањнське законодавство дозвол¤Ї створювати рел≥г≥йн≥ об'Їднанн¤, ¤к≥ можуть зд≥йснювати м≥с≥онерську роботу. —творенн¤ православного молод≥жного братства, молод≥жноњ орган≥зац≥њ у церковн≥й параф≥њ спри¤тиме самост≥йн≥й д≥¤льност≥ молод≥, що Ї дуже важливим дл¤ цього в≥ку.

3. «алученн¤ св≥тських дит¤чих ≥ молод≥жних орган≥зац≥й. —ьогодн≥ ≥снують дит¤ч≥, молод≥жн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ у своњй д≥¤льност≥ спираютьс¤ на ц≥нност≥ ѕравослав'¤. ѕотр≥бно ¤комога ширше залучати так≥ орган≥зац≥њ до церковного служ≥нн¤.

4. Ўколи ремесел.

—л≥д створювати умови дл¤ розвитку в духовному православному середовищ≥ найр≥зноман≥тн≥ших талант≥в д≥тей ≥ молод≥, так≥ ¤к рем≥снич≥ навички, художн¤ творч≥сть, л≥нгв≥стичн≥ зд≥бност≥ тощо. « ц≥Їю метою потр≥бно залучати активних параф≥¤н до так званоњ "гуртковоњ"" роботи з д≥тьми та молоддю.

5. ƒит¤ч≥, молод≥жн≥ консультац≥њ.

” параф≥њ силами православних л≥кар≥в, психолог≥в, педагог≥в сп≥льно ≥з св¤щенством можуть створюватис¤ консультац≥њ, телефони дов≥ри дл¤ д≥тей, п≥дл≥тк≥в, батьк≥в з найр≥зноман≥тн≥ших питань.

6. «аходи в православних школах, г≥мназ≥¤х, л≥це¤х, нед≥льних школах. ѕравославн≥ навчальн≥ заклади можуть б≥льш активно запрошувати д≥тей ≥ молодь ≥з св≥тських навчальних заклад≥в дл¤ участ≥ в церковних св¤тах, зустр≥чах ≥з св¤щенством, у сп≥льному соц≥альному служ≥нн≥.

7. ¬иданн¤ книг, газет, журнал≥в.

¬ажливо орган≥зувати виданн¤ православноњ л≥тератури, адресованоњ молод≥жн≥й аудитор≥њ. √азета, що видаЇтьс¤ церковною параф≥Їю, може м≥стити не т≥льки ≥нформац≥ю рел≥г≥йно-осв≥тнього характеру, а й в≥дбивати житт¤ молод≥, в ÷еркв≥, вести д≥алог з найр≥зноман≥тн≥ших питань, ¤к≥ постають сьогодн≥ перед молодою людиною.

8.  ругл≥ столи.

«устр≥ч≥ св¤щенства та молод≥жноњ аудитор≥њ дл¤ сп≥льного обговоренн¤ питань, ¤к≥ ц≥кавл¤ть молодь.

9.  урси, сем≥нари.

ќрган≥зац≥¤ курс≥в, ¤к≥ готували б орган≥затор≥в молод≥жного служ≥нн¤ з числа активних параф≥¤н, педагог≥в; курс≥в, спр¤мованих на п≥дготовку до певноњ соц≥альноњ д≥¤льност≥, наприклад, до роботи в л≥карн≥, у дит¤чому притулку, у л≥сництв≥, мун≥ципальних службах, реставрац≥йних майстерн¤х тощо.

10. ”часть у мас-мед≥а.

«верненн¤ до молод≥жноњ аудитор≥њ через м≥сцев≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ. ”часть православноњ молод≥ в робот≥ газет, журнал≥в, теле- ≥ рад≥опередач, звернених до однол≥тк≥в.

11. “ворч≥ конкурси.

ќрган≥зац≥¤ творчих конкурс≥в: п≥сенно-музичних, художн≥х, л≥тературних, ≥сторико-краЇзнавчих тощо.

12. ѕравославн≥ табори.

¬ажливою формою служ≥нн¤ молод≥ та дл¤ молод≥ Ї орган≥зац≥¤ п≥д час кан≥кул табор≥в дл¤ д≥тей, п≥дл≥тк≥в, студентства, молод≥.

13. ѕравославн≥ клуби в параф≥њ та за м≥сцем проживанн¤. ќрган≥зац≥¤ таких клуб≥в, у ¤ких д≥ти могли б сп≥лкуватис¤, грати в спортивн≥ ≥гри, здобувати рел≥г≥йну осв≥ту, займатис¤ м≥с≥онерською д≥¤льн≥стю, в≥дпов≥даЇ ≥нтересам державноњ пол≥тики у сфер≥ молод≥жноњ роботи ≥ водночас спри¤Ї залученню молод≥ до активного церковного житт¤.

14. ѕаломництва, участь у реставрац≥йних роботах. “ака д≥¤льн≥сть проста ≥ приваблива дл¤ молод≥.

15. ѕравославна дит¤ча, молод≥жна орган≥зац≥¤. ” православн≥й дит¤ч≥й, молод≥жн≥й орган≥зац≥њ можна системно п≥д≥йти до орган≥зац≥њ молод≥жного служ≥нн¤. ¬ажливо, щоб у так≥й робот≥ були правильно розставлен≥ акценти, њњ важлив≥сть не т≥льки в тому, щоб створити Їдину дит¤чу церковну орган≥зац≥ю, а й у використанн≥ системи ефективних педагог≥чних прийом≥в дл¤ орган≥зац≥њ роботи з юнацтвом у параф≥њ.

16. —п≥лкуванн¤ молод≥ ѕравославних ѕом≥сних ÷ерков. «авданн¤м такого молод≥жного служ≥нн¤ може спри¤ти участь у програмах м≥жнародних православних союз≥в: "—индемос" - м≥жнародне об'Їднанн¤ православноњ молод≥, "ƒесмос" - м≥жнародне об'Їднанн¤ православних скаут≥в (сл≥допит≥в).

17. ”часть у ѕрезидентських програмах, таких ¤к "ƒ≥ти ”крањни", та ≥нших дит¤чих благод≥йних програмах. ѕравославна молодь повинна брати активну участь у житт≥ своЇњ крањни. —ьогодн≥ на м≥сц¤х силами орган≥в м≥сцевого самоуправл≥нн¤ будуЇтьс¤ робота з д≥тьми та молоддю у найр≥зноман≥тн≥ших напр¤мках. ”часть церковноњ параф≥њ у так≥й робот≥ спри¤тиме вир≥шенню важливих дл¤ нашого сусп≥льства задач ≥ надасть можлив≥сть дл¤ застосуванн¤ сил православноњ молод≥.

18. ќрган≥зац≥¤ спортивноњ, туристичноњ д≥¤льност≥. ÷ерковна параф≥¤ не повинна бо¤тис¤ орган≥зац≥њ такоњ роботи, ¤кщо вона буде спр¤мована не на змаганн¤, а на формуванн¤ характеру молодоњ людини.

19. —п≥вроб≥тництво з державними службами. ÷ерковна параф≥¤ може орган≥зувати ц≥кав≥ й корисн≥ дл¤ душ≥ молодоњ людини заходи сп≥льно з м≥сцевою службою з надзвичайних ситуац≥й, пожежною частиною, м≥л≥ц≥Їю, в≥йськовими. «алученн¤ таких служб до церковного житт¤ - важливе завданн¤ ÷еркви, а дл¤ молод≥ - це можлив≥сть розвинути св≥й характер у п≥дготовц≥ до служ≥нн¤ Ѕатьк≥вщин≥ та ближн≥м.  

7. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли ѕравославного молод≥жного руху ”ѕ÷
  1. ¬≥дд≥л ≥з взаЇмод≥њ з Їпарх≥альними молод≥жними центрами "прп. Ќестора ѕечерського".
  2. Ѕратства ≥з взаЇмод≥њ з дит¤чими та молод≥жними орган≥зац≥¤ми, об'Їднанн¤ми.
  3. ћолод≥жний ≥нформац≥йно-видавничий в≥дд≥л.
  4. ћолод≥жний центр соц≥альноњ допомоги " ќ¬„≈√".
  5. ‘едерац≥¤ православних скаут≥в (загони сл≥допит≥в, пластун≥в).

Ќа початок стор≥нки

Сайт создан в системе uCoz