xНАШ ТВОРЧИЙ ДОРОБОК:

Борислав! БорисьLOVE! Бориславе!

Вечір неквапом сповив як дитя всю діброву,

шепіт Лошані (*1) у сутінки тихо сховав.

Струни смерек завели колискову:

Кадубйова (*2) співа – заснув Борислав (*3).

Де ти, чернечая пристань? Чи Гукова гора?

Чи Городище, чи Буковиця чи Потік? (*4)

Шляхом на Тустань (*5) паломнику Дух Твій говорить

про щедроти Творця, що пребудуть вовік.

Крильми молитви одкрий небо над Городищем,

вільно полинь над Раточиною до зірок:

з Губич до Бані й на Мразницю (*6) вище і вище,

де засмічений плаче старенький ставок (*7).

Карпатській Брамі (*8) бук-велет ўповів тайни парку -

як бойки-лемки рятуют предвічну красу...

Місячний джміль зачепився за хмарку

і збира для «нафтусі» (*9) молочну росу.

Десь на Волянці горить немовля: вірус дусить...

Немічний плач рине з вікон у сяйво зірок...

Сьому вже ніч за онуків чуває бабуся,

бо Любов – це не кайф, а подвиг в ім'я діточок!

Тисменицю запалило світанкове море

світлом очей, що стрічають русинську зорю.

Пора закоханих... Небо слов'янам говорить:

«Немовля новий день, я за тебе молю».

Древня обитель Карпат родом з вічної слави -

місто, де Бог одкрива Правду понад усе

Отчая слава, любов, мир, що завжди є з нами...

Я люблю тебе, знай, Бориславе, і вдячний за це!

Примiтки:

*1-Ріки Борислава: Тисмениця, Лошань, Потік і Раточина.

*2 - Гористий хребет від Тустановичів до Мразниці, за яким дорога на Тустань.

*3 - Від самого початку цю назву носив лише монастир Борислав.

*4 - Гори старовинного Борислава.

*5 - Древня фортеця русичів на околиці Златої Бані (нині Східниця) ХІХ – ХІІІ стт. на шовковому шляху з Китая в Португалію.

*6 - Колишні села, що з поєднавшись із Волянкою та Тустановичами, стали районами нинішнього Борислава. «Баня» - від старослов'янського «купель хрещення» та «баня пакибитія».

*7 - Дивовижна водойма, утворена потічками з цілющих джерел, нині переживає найгірші часи пластикового вандалізму.

*8 - Мальовнича вулиця центру сучасного Борислава з парком і старовинним червонолистим буком.

*9 - Цілюща мінеральна вода Прикарпаття зі смаками молока, олії, яєшні, содової в залежності од джерела. Кольори – від срібно-білого до червонуватого та фіолетово-марганцевого. Лікує органи травлення (печінка, жовчні шляхи, кров, шлунок, нирки, підшлункову, кишківник тощо).

ДІТИ У КАРПАТАХ

музика прот. Димитрія Сідора з Ужгорода, cлова дияк. Тарасія Андрусевича з Борислава

Діти у Карпатах моляться вільно

Богу Ісусу Христу:

«Боже великий, за Русь-Україну

Прийми молитву оцю.

Дар Духа Святаго, осіняй ны з неба,

наш Єдиний Проводир.

Всім громадянам Руси-України -

благословення і мир».

Діти у Карпатах дякуют радо

нашому Богу-Отцю:

"Народам світу дав єси ограду:

вічную Церков святу".

ПІСНЯ СЛОВ'ЯН

карпацький переклад пісні Володимира Шинкарука
із вдячністю за співпрацю Київ - Борислав!

Благодатнеє небо

Ти тримаєш над нами дві тисячі літ!

Ми – Твій новий народ,

Славослов наш – у Тебе:

Це – Христової Церкви предвічний твій світ!

ПРИСПІВ:

Най же ця пісня молитвою лине всюди

Зоряним сяйвом, райдугою з небес!

Браття-словяни, нас так чекають люди

З Тою Любов'ю, Якою ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Ми – церковна частинка між світом і храмом,

І сповняються радістю наші серця:

Слово Правди несе слов'янин безнастанно!..

Як знайшов ти сей путь – ним прямуй до кінця!

ПРИСПІВ.

Вже настали гоніння для серба і для грузина,

Але дав нам обітницю Вічний Отець:

Як покров – мир святий – Богомати із Сином

Переможно дарують народам вінець!

ПРИСПІВ.

Благодатнеє НЕБО Києва!

Благодатнеє небо Руси!

Муз., слова – Олексій Ахаімов 2007, переклад – Тарасій АндРУСевич,

аранжування – Сергій Бедусенко, www.blagonebo.org.ua

Благодатним подихом неба

Великодньо окрилені ми!

Одне одного нам лише треба -

Киє, граде Святої Руси!

Приспів:

Благодатнеє небо Києва!

Благодатнеє небо Руси!

Благодатнеє небо Києва!

Небо святої Руси!

Якщо десь я бачив свободу -

День, «єгоже Господь сотвори» -

Нам дарує столицю, а Родом

Всю природу преобрази!

Приспів.

Із дзвіниць наших пісня хай лине:

Златоверхий наш Кий, веселись!

В очі ближніх уважно, людино, -

У джерела твої, подивись!

Приспів.

Й тобі небо пасхально-пригоже

Вже дарує усмішку свою.

Поділися мерщій з перехожими,

Подаруй рідним чисту весну!

Приспів двічі.

КОЗАЦЬКА ДИТЯЧА ЗВИТЯГА 

БОЙКІВ-СКАУТІВ ІІІ-го ТИСЯЧОЛІТЯ

1. Де мы, братя?! Де мы, сестри?! Зна хіба лем Бoг святый...

Бы ся збуло одкровення Богослова...

Де подвижникўв посвята? Де наш вольний буревій?

Ми на звалищі потрощених і зраджених надій!!!

Чим зарадиш? Мат довкола: гнилий дух зогнилих слів...

Але злу Захар наш Беркут (*10) завола побідне «Стій»!

Приспів:

Ми ідемe у Карпати,

ми ідем не воювати:

ми ідеме працювати

наша зброя – то лопата!

2. Геть прищі комп'ютерних «мочилок»!

Геть омани й блуду недосвіт

Коло прабабусиних могилок

воскресім тверезости завіт

Окрада брат брата суєтою:

наркотичне марево як яр.

Але з нами Бог, ставайме, вої!

Поміж нас Христос, наш Каменяр (*11)!

Приспів

_________________________________________________

Примітки:

*10 - Головний герой одноіменного історичного роману Івана Франка. Уособлення духовного провідника карпатських русичів, старця старовинної общини горян, котрі перемогли іго монголо-татарської навали.

*11 - У старовинних рукописах (див. свтт. Мелітон Сардійський, Ігнатій Богоносець, Амвросій Медіоланський) люди (а часом і народи) порівнюються з каменями, якими Творець вимуровує Небесний Єрусалим. У кождім з нас Христос-Каменяр обтесує камінь віри, надії та любові, чудом преображаючи єство наше та нами світ довкола нас.

Скаутський гімн

Музика – Курій В.B., слова – Макаревич С.Ф./ Прокопович Л.Л.
            C                                   G 
Ми – скаути, ми – православні, 
        Dm             Am
Ми знаєм, куди нам іти,
        C                         G
Бо прадіди наші славнії
        Dm                     Am
Підказують шлях до мети
            Dm                 Am
Нам Богу вірними бути 
      E                             Am
 Георгій Святий заповів,
        Dm                         F
 A щоб заповіт не забути
        E                         Am
До Церкви дорогу відкрив
                           

                            Dm                       G
ПРИСПІВ:  Готовим будь до добрих справ,

Готовим будь терпіти негаразди,
            Dm                        Am
Щоб серце щире й справжню віру мав,
      F                                 E
І міг за Правду ти життя покласти. 

(Двічі)

Ти можеш зробити багато,
Гартуючи волю і дух,
 Щоб справжнім скаутом стати,
Бо скаут кожному друг.
 Природу ти будеш любити
І землю свою берегти:
Для Бога таланти ростити –
Так щастя в любові знайти.

(Приспів двічі)

THE HERMIT by Ukrainian group "Pikkardiyska Tertsia"
ПУСТЕЛЬНИК "Піккардійскої терції" переклад диякона Тарасія Андрусевича
Engl. translation by Tarasiy Andrusevycz 

1. One desert-riverside somewhere in this world,
A helder lives there for the sake of Lord!
Ashes grove and willows doesn't grow at sun-breath
Prayers wash by heaven's tears stony scorched earth, stony scorched earth...

Has this hermit-elder dwelling in the rock:
his bed – a grave-stone, candles are from stone,
Blessed pinions adhered like a dove –
to heart-firing trinity: Hope and Faith and Love.

2. I don't know who are you – death or Resurrection,
I don't know what have you braught me with yourself...
Tought by gaze of soul-fire pabbles of Salvation –
Virtues, talants let bloom out – Our Father's' help, in God's graceful help!..  


РУСЬКА ПІСНЬ Сидір Воробкевич (1879) і ми (2011)

Задзвенімо разом, браття,
піснь воскресну і святу!
Воздвигнімся та й на щастя
всім народам до ладу!
Поможімо всій Європі,
бо є сила й воля в нас:
геть ярмо, лем творчий спокій
увінча майлуччий час!
Покажім як в наших жилах
променить ся руська кров -
як за Правду кротко й сміло
кождий з нас на смерть готов!
Гей же браття, до роботи!
надійшла уже весна -
в господарстві й у природі:
стар і млад - уся сім'я!
Сей воли най наганяє,
той за плугом най іде,
той уж сіє, та - саджає,
те - на борону веде.
Труд молитвою здобудем:
оживає Русь свята!
Божі ангели і люди
пліч о пліч дух і душа!
Дякуйме, батьки та мами,
що се квітне руський рід,
що всімається над нами
Великодній неба звід!
У любові труд наш бравий
розганя той сон твердий,
би світила Божа слава
і в далекий край чужий!
Най пізнают, же збудилась
і працює Русь свята
що весною вдохновилась
од Байкалу до Дністра.
Сійме радо у народах
од Сибіру й до Карпат
сім'я світла і любімся,
як рідного брата брат.
Покажімо, що китайським
муром край не обведен:
син Русі здоров і щасний
буде мудрий, просвіщен.
Задзвеніме разом, браття
піснь воскресну сю нову,
і потішмо Богоматір
молитвами й Русь святу!

  
LOVE  you!

Love you, o dear Lovereigh!
Love you, my Hope and Faith and Love!
Let dance your dreaming Lovenberg
Let sing my BorysLOVE!

1. Who are you? Let me see...
Tiny dew-drop, child of sea:
Wee bee on Lord's knee...

2. Crying happiness prayes
for your piece - blessed space,
what we need - only Grace

3. Diving fire of eyes -
Joyful piece always cries,
where you go we have nice lovely mice!..

ЛИСТ ЦУЦЕНЯТИ

Здрастуйте, дорогі мої перші годувальники та вихователі! Як привезли мене отим здоровенним поїздом, то у Львові забрав мене налигачем новий бородатий господар. Як виявилося, на кошти київських та львівських доброчинців мене везуть подарунком до Карпатського навчально-реабілітаційного центру в Бориславі. Що ж, у гори – то в гори. Десь у вас в Біленькому чув, що мої прадідусі з прабабусями із засніжених Альп родом... Але отих страхопудів-поїздів я таки боюся, отож довелося новому господареві мене до бусика на руках нести. Що там тих 30 кг., адже ж мені лише 7 місяців.
На новому місци я ще за вами тужила: нема ще ту гамірного зеленого затишку із травичков, як у питомнику в Біленькому. Сиджу то в самоті на горищі, ато часом із дітьми господаря двором бігаю. Нарешті до школи привів – ото буря справжня! Ті пищать, ті – свищать, а ті за шию й за лапи хапають... Хоч і щирі, та дикі якісь діти. Доведеться трохи повиховувати їх. Як водять мене містом, усе захоплюються, що я не гавкаю на перехожих та на гавкіт своїх сестер сторожових і дворняг не реагую. Най знают, бойки, що не всі такі швидкі на знайомство, як оці голодні песики. Лиш два собацюри серед усіх побачених мені ся сподобало: чорний ротвелер коло школи та пухнастий кавказець коло алмазного заводу. Може тому, що мовчазні та ділові, як я... Вольєра мені ще туйка в школі не приготували – то мушу в господаря у хаті ночувати. Він вранці мя одпускає побігати – то я за два тижні розвідала туй всі околиці. Та-а-а, скажу я вам, краса – центр міста в самісінькому парку культури неподалік ставка заболоченого... Лиш самої культури тут іще бракує... Що я тілько на свою адресу не вислухала! І «псіна здоровенна» (я ж іще цуценя зростом лише півметра) і «чудище противне» (глядалася в калюжі – ніби мордочка неповненька ще, та й господар з лопатою наче вчасно мої купки посліду прибирає), і «теля дурне» (напевно за те, що часом кортить мені з людьми побавитися і я до них стрибаю обома лапами на плечі)... То все од сусідів господаря. А одна нівроку бабусенька заявила моєму господарю, що я їй грядки витоптала!.. Може вона своїми 70-ма кільограмами там витолочила більше як я своїми 30-ма? Я так гадаю. От найболючіше мені, що дружина господаря (така файна жіночка, так смачно варить!) обізвала мене якось токсоплазмозом. Що воно таке я не знаю, але мабуть скоро знов якусь прививку будуть робити.
Нещодавно таки сталася моя реабілітація перед тими недобродумкувачами... Як ішов мій хазяїн із батьком парковою алеєю, то між потшою та палацом культури напали на них наркомани. То, кажуть, такі люди, які зуміли нижче всякої тварюки опуститися: розум, волю та душу свою в пекельні муки заживо продали... Я прибігла вже, як батько господаря під парканом без свідомости лежав, а хазяїн бився із тим, що ще не встиг утікти. Як я настигла, той безумець щось гостре витянгув та й ну кричати. А господар теж у крик: «ФАС!» каже. А ви ж мені не казали таких слів. Я того ще не знаву що то за Фас такий... Стою та хекаю на них. А той наркоман вже як «фас» почув, то навтьоки. Тепер я зрозуміла, що «Фу!» - це команда для нерозумних собак, аби не чіпали що не годиться, а «Фас!» - то команда для здичавілих людей, аби втікали, доки ще живі.
Тоді мене заповажали, скажу я вам. Питають на вулицях скільки я коштую. Господар лиш відказує: «Друзів не продаєм. А цуценят ще нескоро чекатимем. Телефонуйте 098-4141609, якщо ви добра людина, то матимете сенбернаренятко». А вони тоді питавуть: «А родословна є?» А господар: «Є аж до п'ятого коліна. Але не родословна головне – виховання. Вона з біленківського питомника із батьківщини козацтва українского – Запоріжжя Дніпрового. А нинька – терапевтична собачка Карпатського Навчально-реабілітаційного центру для дітей з ДЦП!» Так стали мене годувати, що я того в Біленькому не їла що тут. Екологічно чиста телятина на кукурудзі, ячменю та перловці та хребти свинячі відварені – смакота! Вже й зачинаю за свою фігуру переживати, бо у дверцята майстерні скоро не влізуся. Щовечора стала по 3-5 кілометриків намотувати, розвідую містечко аж до лісу. Співати потихеньку ся учу, коли в 4 ранку з господарем виходиме у парк. Ймення ж мені господар у Бориславській дитячій школі мистецтв знайшов – ноти «ре» і «сі». А головне – скоро пісні мої всі Тустановичі до Буковиці та Мразниця до Городища ночами наслухатимуть: будку з вольєром мені на самісінькій шкільній горі збудують. То приїздіть влітку – цілительної нафтусі скуштуєте, в річках покупаємося. Усім моїм сестрам в Біленькому, а особливо отому ньюфаундлендови з великою головою привіт передавайте. Як буде нагода, по «Інтернетови» ся зобачиме та по «Скайпу» побалакаєме. Наразі мої останні фотокартки зможете глядати туйка. Пишіт і приїздіт.
Вдячна вам, вихованиця питомника в Біленькому Запорізької обл., сенбернаринка Ресі.

БОРИСЛАВСЬКОЇ СПЕЦШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ ДЛЯ УЧНІВ З НАСЛІДКАМИ ДЦП ТА ПОЛІОМІЄЛІТУ

Сайт создан в системе uCoz